Мініскульптури кликунів в Луцьку

Саме 6 березня 1640 року в Луцьку була прийнята ухвала про збір грошей з населення на утримання кликунів, розповіла Суспільному начальниця управління туризму та промоцій міста Луцької міської ради Катерина Теліпська.

Сучасники вирішили відтворити ту епоху міста, яка гарно пасує середньовічному замку. Головний кликун Луцька сурмить з в’їзної вежі замку у будні о 12:00, у вихідні та святкові дні — о 12:00 та 18:00 у туристичний сезон.

Хто такі луцькі кликуни

Кликун – один із головних давніх символів Луцька. В епоху Середньовіччя він повідомляв населенню найрізноманітнішу інформацію: від вшанування полководців до виклику громадян у суд. Крім того, кликуни стояли на нічній варті в замку та «кликали» – постійно перегукувалися, а в разі пожежі чи нападу ворогів били на сполох. Саме ритуал «кликання» обумовив появу місцевої назви кликун.

Історія появи Кликунів

У старій частині Луцька 1948 року розбирали напівзруйнований будинок. Серед купи цегли й будівельного сміття один із робітників звернув увагу на уламок кахлі з незвичним зображенням: голова чоловіка в ковпаку й верхня частина сокири. Знахідкою зацікавились історики та крає­знавці.

Установили, що на кахлі, яку датували XV століттям, був зображений міський стражник із пожежною алебардою в руці. Розкритий рот свідчить, що він, окрім того, був кликуном, або міським сторожем. Мав «кликати» (оголошувати) на вулицях і площах накази короля, розпорядження магістрату – міського уряду, сповіщати городян про збір податків і важливі події чи новини.

Кликун мав «кликати» по вулицях передусім на вимогу урядників, які засідали в ратуші. Тільки вони могли надати цього слугу для оприлюднення якогось розпорядження чи звістки. Не завжди про це було легко домовитися. Приміром, 28 січня 1564 року єврей-орендар Давид Маркович поскаржився до суду на луцького лентвійта Василя Костю

Сучасні луцькі кликуни

Нині у Луцьку запровадили ще одну традицію — сурмити, як у давнину, на вежі замку Любарта. Для виконання цього ритуалу з’явилася і нова посада — луцький кликун.

З 2017 року роль луцького кликуна виконує Андрій Єдинак. Хлопець родом з волинського села Колона, за освітою – музикант-трубач. Його робота — сезонна, але відповідальна.

“Відсьогодні щобудня о 12.00 і до кінця листопада підіймаюся на вежу і сурмлю гімн. На вихідних роблю це двічі — о 12-й і 18-й годинах. Починалося все з пісні “Волинь моя”. Але під час повномасштабного вторгнення вирішили грати гімн України”, — розповідає луцький кликун.

На сьогодні в Луцьку є 19 мініскульптур кликунів, вони розташовані біля різних установ, будинків та закладів, додає начальниця управління туризму та промоцій міста. Авторкою перших п’яти була скульпторка з Луцька Ірина Дацюк, наступні фігури виготовила львівська скульпторка Ніка Музичко.

Зараз до їх встановлення, окрім Луцької міської ради, за словами Катерини Теліпської, долучаються і приватні структури. Також у Луцьку проводять екскурсії та квести слідами луцьких кликунів.

Перелік, опис та місця розташування кликунів Луцька можна побачити на карті:

Імена де яких кликунів та їхні розташування:

Вертун – кликун на флюгері Владичої вежі Луцького замку
Адреса: вул. Кафедральна, 1A

Провідник – кликун біля Центру туристичної інформації та послуг
Адреса: вул. Сенаторки Левчанівської, 2

Стефан – кликун з короною біля Луцького замку
Адреса: вул. Кафедральна, 1A

Франьо – кликун у Луцькому зоопарку
Адреса: вул. Глушець, 16

Зустрічайко – кликун біля залізничного вокзалу
Адреса: Привокзальний майдан, 1

Микитович – кликун біля будинку скульптора Миколи Голованя
Адреса: вул. Лютеранська, 9

Кавус – кликун біля кав’ярні “Золотий дукат”
Адреса: вул. Крилова, 11А

Вартко – кликуни з кахлею біля Луцького замку
Адреса: вул. Кафедральна, 1A

Ключник – кликун біля Луцької міської ради,
Адреса: вул. Богдана Хмельницького, 19

Музика – кликун на Палаці культури міста Луцька
Адреса: вул. Богдана Хмельницького, 1

Вогняр – кликун на ліхтарі навпроти будинку Косачів
Адреса: вул. Драгоманова, 23

Трилінко – кликун на пішохідній
Адреса: вулиці Лесі Українки

Зірко – кликун на сонячному годиннику
Адреса: на Театральному майдані

Хронологія подй яка трапилялася з луцькими кликунами:

У 1948 році в старій частині Луцька серед уламків будинку знайшли кахлі із зображенням кликуна – міського глашатая, який повідомляв містянам різну інформацію.

У 1990-х роках на флюгері Владичої вежі з’явився Вертун.

23 серпня 2015 року на розі вулиць Лесі Українки та Сенаторки Левчанівської встановили першу скульптуру кликуна – це був Провідник.

28 грудня 2015 р. намагалися вкрасти Провідника.

12 травня 2016 року встановлено Братка (на Братському мосту), Франя (у зоопарку) та Стефана (на Замковій площі неподалік В’їзної вежі).

У червні 2016 року встановлено Зустрічайка (біля залізничного вокзалу).

1 листопада 2016 року – збили Провідника.

10 червня 2018 року – відломили Провідника.

18 жовтня 2018 – вкрали Провідника, якого знайшли того ж дня.

13 березня 2019 року з’явився кликун з умовною назвою Безіменний (біля кав’ярні «Старе місто»).

6 вересня 2019 року встановили Ключника (біля міської ради), двоє Вартків (зображення на кахлі та фігурку – зліва на стіні біля входу у замок) та Книжка (біля головного корпусу ВНУ імені Лесі Українки).

1 листопада 2019 року встановили Музику (на стіні Палацу культури) та Зірка (на сонячному годиннику на Театральній площі)

7 листопада 2019 року зловмисники вкрали Зірка.

15 листопада 2019 року поліція знайшла і повернула Зірка.

6 квітня 2020-го вкрали Книжка і досі не знайшли.

5 травня 2020 року вкрали Братка.

Вересень 2020-го вдруге встановили Братка.

8 жовтня 2020 року стартував конкурс імен кликунам.

11 жовтня 2020 року невідомі спиляли Братка. Щоправда, його знайшли того ж дня.

3 грудня 2020 року кликунам дали імена. Імена вигадали: Дмитро Гузачов, Наталка Романова, Ірина Остапчук, Ігор Ольшевський, Валентина Бенько, Раїса Янюк, Богдан Климчук, Ірина Богдан.

21 грудня 2020 року встановлено Вогняра (запалює вогонь у Старому місті біля будинку Косачів) та Трилінка (приліг на плитці-трилінці на вулиці Лесі Українки, навпроти Свято-Троїцького кафедрального собору).

28 грудня 2020 року створили Google-мапу, на якій позначили луцьких кликунів.

6 березня 2021 року в Луцьку вперше відзначили День кликуна.

9 березня 2021 року знову вкрали Провідника.

14 вересня повторно встановили Провідника, якого повернули після суду.

25 вересня 2021-го біля скульптур кликунів встановили QR-коди.

16 лютого 2022 року встановили кликунів Хвацька та Прудка (у центральному парку культури та відпочинку, на дамбі, поблизу головної алеї).

27 лютого 2023 року кликунів Хвацька та Прудка зрізали.

У 2022 році планували встановити ще 2 скульптурки.

Але це далеко не всі луцькі кликуни. Скажімо, в кав’ярні «Золотий дукат» стоїть Кавус. Біля будинку-музею Миколи Голованя є Микитович та ще два кликуни. Точна копія Микитовича стоїть також у центральному парку. Маловідомий кликун є й у дворі будинку родини Косачів (його видно з боку вулиці Драгоманова).

Стало відомо, що існує ще один нікому невідомий кликун. Його виготовили на замовлення приватної фірми, але чомусь так і не встановили.

Найбільше – чотири рази – крали або нищили Провідника. Досі не знайдено кликуна Книжка. Понищено без можливості відновлення Братка. Найменше часу між встановленням та крадіжкою – лише 7 днів – простояв Зірко.

Залиште відповідь

Ви можете використовувати ці теги та атрибути HTML: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>