«Шукай!» — це популярний культурно-історичний проєкт у Києві, який розповідає історію міста через маленькі бронзові мініскульптури.

Проект мініатюрних скульптур «Шукай!» стартував на початку 2018 року. Він схожий на захоплюючий квест. Прогулюючись столицею і відшуковуючи бронзові фігурки, можна дізнатися багато цікавого, адже за кожним експонатом – історія Києва. Авторка ідеї та менеджерка проєкту Юлія Бевзенко відкриває скульптури разом із меценатами. Наразі у місті нараховується 40 мініфігур. Ми ж пошукаємо ті, що встановлені в Печерському районі.

Автор проєкту — гід та «менеджер Києва» Юлія Бевзенко, засновниця екскурсійного бюро «Секретний дворик», амбасадор Києва за версією премії Kyiv Tourism Awards.

Проєкт створено для того, щоб мешканці та гості міста мали можливість пізнавати історію Києва без гіда, досліджуючи столицю України самостійно. Кожна скульптура містить QR-код, який після сканування відкриває сторінку з детальною інформацією про історію кожної з них

Головна мета проєкту

• Знайомство з історією: Допомагає мешканцям та гостям столиці самостійно вивчати місто без екскурсоводів.
• Символи Києва: Кожна фігурка присвячена видатній події, речі, легенді чи відомій особистості, пов’язаній з Києвом.
• Інтерактив біля фігурок: Біля кожної скульптури є QR-код, перейшовши за яким можна прочитати її історію.

Історія появи де яких з мініскульптур в Києві.
Більш детально ознайомитися з історію виникнення скульптур на офіційному сайті, посилання на яке знаходиться на початку цього сайту.

КИЇВСЬКИЙ ТРАМВАЙ

Адреса: Спортивна площа, 1а, на колонні перед входом в ТЦ «Gulliver»
Меценат скульптури: БФК ТРЦ «Gulliver» Скульпторка: Дар’я Вовк Прикмета: «Потреш мене і можеш їздити зайцем»
Дата встановлення: 27 травня 2018 року

Скульптура присвячена київському електричному трамваю. На зміну кінному та паровому трамваям у 1892 році в Києві було запущено перший у Російській імперії електричний трамвай. За появу в місті електричного трамвая кияни мають бути вдячні видатному інженеру Аманду Струве та підприємцю Давіду Марголіну. Саме вони свого часу довели Міській думі, що в Києві з його пагорбами звичайна конка та паровий трамвай не будуть ефективними, і запровадили транспорт на електричній тязі.

9 вересня 1891 року розпочали споруджувати тимчасову електростанцію й укладати рейки на Олександрівській вулиці і Олександрівському узвозі. Роботи було завершено до квітня 1892 року і вже 1 червня почався пасажирський рух на колії завдовжки 1,5 кілометра. Київський трамвай швидко став не просто звичним громадським транспортом, а міським улюбленцем та однією з візитівок міста.

КИЇВСЬКИЙ ГРАМОФОН

Адреса: вул. Рогнідинська, 2
Меценат скульптурки: Старокиївська ресторація «Первак»
Скульпторка: Дар’я Вовк Прикмета: «Увімкнеш мене – почуєш київський гімн» Дата встановлення: 20 жовтня 2018 року

Ця скульптура присвячена київським підприємцям, які знайомили киян з досягненнями світової техніки, зокрема з грамзаписом. Грамофон, запатентований винахідником Берлінером наприкінці XIX ст. в США, невдовзі став незмінним супутником київських вечірок. Вже на початку XX ст. продаж і ремонт грамофонів у Києві забезпечило так зване «Депо музичних інструментів», а трохи згодом фірма грамзапису «Екстрафон» налагодила масове виготовлення грамплатівок. Це сталося завдяки діяльності відомого київського підприємця того часу – чеського іммігранта Їндржиха Їндржишека. Сколотивши початковий капітал, любитель музичних інструментів одразу відкрив невеличкий магазин неподалік від оперного театру, а згодом розширив торгівлю, перенісши магазин на Хрещатик. Спільно з німецьким компаньйоном Ернстом Гессе у приміщенні магазину на Хрещатику було відкрито студію звукозапису від німецької фірми «Інтернаціональ ЕкстраРекорд».

Щоб не відставати від конкурентів, компаньйони побудували фабрику грамплатівок просто у Києві. І хоча перша спроба видалася невдалою, але згодом в Києві з’явилась власна студія звукозапису, яка діяла до 1918 року. Мініскульптура «Грамофон» має свій секрет: музика, яка з нього лунає, – відома пісня «Як тебе не любити, Києве мій», створена композитором Ігорем Шамо та поетом Дмитром Луценком.

КИЇВСЬКИЙ БАЛКОН

Адреса: вул. Шота Руставелі, 44
Меценат скульптури: родина Тадай
Скульпторка: Ольга Колесник Прикмета: «Потреш мене – порядок прийде»
Дата встановлення: 19 вересня 2019 року

Ця тема, мабуть, ще чекає на культурологічне та історичне дослідження: балкони часів «розвиненого» соціалізму. На них зберігалося все, що «колись одного разу може знадобитися», бо в магазині не купити. Словом, скульптура балкону уособлює «великий балкон, на якому можна було знайти все, що завгодно».

ЛАНЦЮГОВИЙ МІСТ

Адреса: вул. Болсуновська, 13-15
Меценат скульптури: IQ BUSINESS CENTER
Скульпторка: Ольга Колесник Прикмета: «Мене потри – свій берег обери»
Дата встановлення: жовтень 2019 року

Дана скульптура присвячена «Миколаївському» ланцюговому мосту – першому (принаймні з часів Київської Русі) постійному мосту між Києвом та лівобережним передмістям. Міст був зведений 1853 року англійським інженером Чарльзом Віньолем за наказом імператора Миколи I. Міст надійно зв’язав Київ з Лівобережжям, у тому числі в період льодоходу та паводків, коли був єдиним шляхом, що дозволяв дістатися на протилежний берег Дніпра. Споруда проіснувала до 1920 року, коли була зруйнована під час громадянської війни. У 1853 р. в Києві постав збудований англійським інженером Чарльзом Віньолем монументальний кам’яний Ланцюговий міст. Споруда стала справжнім дивом техніки свого часу. На той момент це був єдиний у світі шестипролітний міст, тому через рік після відкриття зменшена точна срібна копія Ланцюгового моста була виставлена на Всесвітній виставці в Лондоні.

З розвитком пароплавства на Дніпрі центральну частину моста зробили розвідною, щоб пропускати великі судна. У 1920 році, під час Громадянської війни, один з прольотів мосту був підірваний. Згодом за проектом Євгена Патона був побудований новий міст на старих опорах. У 1941 році при відході з Києва радянських військ цей міст також був зруйнований, а в 1965 році трохи північніше з’явився міст Метро.

КИЇВСЬКИЙ ЛИСТ

Адреса: вул. Шота Руставелі, 13
Меценат скульптури: Terra Group
Скульптор: Юрій Білявський Прикмета: «Потреш мене – і тебе врятують»
Дата встановлення: 17 листопада 2019 року

Ця скульптура присвячена документу, який містить першу письмову згадку про Київ, – так званому «Київському листу», в якому наше місто названо Qiyyōb, або на івриті ק י י ב . Це був рекомендаційний лист, який отримав киянин Яаков бен Ханукка від хозарської громади міста. Спеціалісти датують документ X ст. н.е. Лист містить прохання до юдеїв інших міст пожертвувати кошти на викуп Якова бен Ханукки, який мешкав у Києві. Повідомляється, що він ніколи не був у потребі раніше, аж поки не поручився за брата, який взяв гроші у борг. Брата вбили розбійники, і коли настав час повертати кошти, заставника посадили у тюрму. Через рік громада викупила його за 60 монет, але для повного звільнення потрібно ще 40. Яков бен Ханукка з даним листом збирає суму, якої бракує. В кінці листа стоять підписи (імена) його упорядників. Усього 11 осіб. Останнє слово написане древнім тюркським рунічним письмом. Можливо, це єдиний напис хозарською мовою, що дійшов до наших днів, який означає «Я прочитав (це)».

Ймовірно, бен Ханукка пройшов чималий шлях, бо врешті-решт лист опинився аж в Каїрі, в генізі – сховищі старовинних рукописів при тамтешній синагозі. Лист має цінність не тільки як перша письмова згадка про Київ, але і для вивчення давньоруської правової системи, бо висвітлює процедури закладу і поруки. Оригінал листа зберігається в бібліотеці Кембриджського університету, а на стіні київської Центральної синагоги можна побачити бронзову копію.

Київський екіпаж

Адреса: На стіні арки при вході до Київського Пасажу (вул. Хрещатик, 15/4) з боку вул. Марії Заньковецької, 4.
Меценат скульптури: реалізовано за підтримки компанії AVIS Ukraine на честь річниці появи першого авто в столиці.
Скульптор: Марко Галенко
Дата встановлення: 27 травня 2018 року

Ця скульптура присвячена першим київським автомобілістам. Завдяки їхнім зусиллям в місті не тільки був впроваджений автомобільний рух, але з’явилися перші правила поводження на дорогах та етичний кодекс володаря автомобіля. Мініскульптуру встановлено на стіні арки при вході в Київський Пасаж (вул. Хрещатик, 15/4) з боку вул. Марії Заньковецької.

Наприкінці 80-х років 19 століття німецький інженер Майбах успішно створив перший двигун, що працював на світильному газі, а згодом – і на рідкому паливі. Потім разом із конструктором Даймлером вони розробили двигун внутрішнього згорання і встановили його на… дерев’яному велосипеді, яким того ж дня здійснили вдалу поїздку. А 1889 року, на Всесвітній виставці в Парижі, конструктори презентували створений Майбахом самохідний екіпаж з першим в історії двоциліндровим V-подібним двигуном, потужність якого перевищувала кінську силу.

Ця технічна новинка швидко дісталася Києва та одразу знайшла тут своїх поціновувачів. Однак сенсаційна подія, що відбулася понад 120 років тому, влітку 1897 року, приголомшила містян своєю непередбачуваністю. Серед білого дня, на виду усього люду, жваво і без коней вулицями Подолу котився самохідний екіпаж з трьома сміливцями. Його рух забезпечував гасовий двигун. Затамувавши подих, ледь стримуючи переляк, за пересуванням екіпажу спостерігали перехожі.

Особливості

• Формат: Мініатюрні бронзові об’єкти розміщені на стінах будинків, стовпах чи постаментах по всьому центру міста.
• Автор і скульптор: Проєкт заснувала Юлія Бевзенко (менеджерка київського туризму), а головним скульптором є Юрій Білявський.
• Кількість: Колекція постійно поповнюється новими фігурками, відображаючи багатий культурний код столиці.

Наразі містом відкрили більше 50 скульптурок «Шукай!»

Карта наявних мініскульптур:

Прогулянка містом у пошуках мініскульптур — це не просто екскурсія, а захоплива подорож у просторі й часі, де буденні вулиці перетворюються на сторінки живої книги, а ви стаєте головним героєм міського квесту.

Цікавитися історією – це круто!