Ви вже побували у Варшаві, Кракові, Ґданську та инших туристичних польських містах і тепер не знаєте, куди б податися? На щастя, отримати нові враження можна не лише в найвідоміших містах. Сьогодні ми розповімо про невеликі містечка, про які ви, можливо, й не чули, а дарма!

Цешин

Мисливський палац Габсбурґів у Цешині

В Европі знайдеться небагато міст, які розташовані водночас у двох країнах. Цешин — одне з них. У результаті польсько-чеського конфлікту 1919-1920 років західна частина Цешинської Сілезії відійшла до Чехословаччини, а східна — до Польщі. Місто Цешин також було поділено на дві частини: чеська частина отримала назву Чеський Цешин.

Сама назва «Цешин» походить від польського дієслова «cieszyć się», тобто «тішитися», «радіти». Згідно з легендою, місто в 810 році заснували сини князя Лешка ІІІ, Болеслав, Честмир і Лешко. Після тривалої подорожі вони зустрілися біля невеликого колодязя і, втішені зустріччю, вирішили повернутися туди пізніше, щоб побудувати на цьому місці місто. Криниця Трьох Братів (Studnia Trzech Braci) стала одним зі символів міста.

Сьогодні Цешин — це чарівне і невелике містечко з великою кількістю визначних місць. Тут варто зупинитися на кілька днів, щоб неквапом прогулятися старим містом з його бароковими і ренесансними костелами і вузькими вуличками, випити кави в одній із затишних кав’ярень, піднятися на Замкову Гору, де міститься колишня резиденція Габсбурґів, стара пивоварня і побудована в ХІ столітті ротонда св. Миколая — одна з найдавніших пам’яток польської архітектури. В старому місті на особливу увагу заслуговує Цешинська Венеція — відрізок вулиці Пшикопа, розташований біля штучного водного каналу Млинувка. Раніше тут жили ремісники, яким був потрібний доступ до води. Завдяки численним мостикам через канал ця частина міста справді нагадує Венецію (здійснити віртуальну екскурсію нею можна тут). І якщо вже мова про мости, то обов’язково варто перейти міст через ріку Ользу, щоб потрапити в Чехію і зробити фото на кордоні двох країн.

До речі, кожного року в Цешині відбувається одна з відомих літніх шкіл польської мови, яку організовує філія Шльонського університету. Так що у вас є чудова можливість поєднати приємне з корисним!

Клодзько

Клодзько, міські стіни

У Дольношльонському воєводстві, 80 кілометрів на південь від Вроцлава, розташоване місто Клодзько — справжня знахідка для любителів поєднувати відпочинок на природі з відвідинами історичних пам’яток. Історія цього міста, заснованого в Х столітті, пов’язана з правлінням династій Пржемисловичів, Люксембургів, шльонських П’ястів, Габсбурґів та Гоґенцоллернів. В різні часи Клодзько належало до складу Чехії, Австрії (Габсбурзької монархії), Прусії та Польщі, тому й не дивно, що і зараз у місті можна побачити сліди різних культур, а його архітектурне різноманіття воістину вражає.

Основне визначне місце Клодзька — це середньовічна оборонна фортеця, яка набула свого теперішнього вигляду ще на межі XVII i XVIII століть. Найвідоміша битва за фортецю пов’язана з Наполеонівськими війнами. Вона відбулася у 1807 році і тривала упродовж трьох місяців: врешті-решт командувач оборони, пруський генерал Фрідріх Вільгельм фон Ґьотцен, був змушений здатися французам. В наш час фортеця відкрита для відвідувачів. Туристи також можуть потрапити до підземелля і пройти цілий кілометр підземним лабіринтом. Кілька разів на місяць тут відбуваються нічні екскурсії, однак записуватися на них варто завчасу, бо кількість місць обмежена, а любителів пригод чимало. Проте якщо ви не потрапили у підземелля, піднятися у фортецю варто хоча б заради того, щоб помилуватися панорамою міста з висоти.

Клодзько, барокова міська криниця з фонтаном

Фортеця — не єдине, що варто побачити в цьому унікальному місті. Наприклад, тут є величний середньовічний міст святого Яна, який часто порівнюють зі знаменитим Карловим мостом у Празі, кілька старовинних костелів, захисні вали та неоренесансна ратуша, побудована наприкінці ХІХ століття. А ще із Клодзька можна вирушити у мальовничу Клодзьку котловину: одним із туристичних маршрутів ви зможете дійти до Клодзької гори, а це друга щодо висоти вершина Бардзьких гір, гірського пасма в Судетах.

Рабка-Здруй

Дерев’яна церква в Рабці-Здрую

Це невелике містечко з кумедною назвою розташоване в Малопольському воєводстві, приблизно 70 кілометрів від Кракова. Місто розташоване в горах Ґорце (Західні Бескиди), а це насамперед лікувальний курорт. Сюди приїздять лікуватися від захворювань дихальних шляхів. У центральному парку міста стоїть соляна градирня з лікувальною мінеральною водою, з її допомогою лікують ревматизм, захворювання горла та алергію. Ще одна важлива пам’ятка Рабки — дерев’яна церква XVII століття, один зі шедеврів польської дерев’яної архітектури. Тепер тут розташований Музей ім. Владислава Оркана, де представлено побут польських ґуралів. В декількох кілометрах від Рабки-Здрую, у селі Хабувка, є Музей Залізниці (просто неба), де можна побачити одну з найбагатших у Польщі колекцію старих поїздів, а влітку — прокататися на ретро-потягу зі справжнім паротягом! Серед 90 історичних екземплярів є вісім справних паротягів, пасажирські вагони з часів Австро-Угорської імперії, а також вагони «класу люкс», в яких їздили офіційні особи ПНР. Проте найбільше Рабка має сподобатися шанувальникам природи: оглянувши музеї та надихавшись цілющим повітрям, можна вирушити в гори. Наприклад, піднятися на вершину Турбач (дорога в один бік займе приблизно п’ять годин) і дорогою насолоджуватися неймовірними краєвидами та ідилійними пейзажами.

Сянок

Сянок

З Малопольщі перенесімося у Підкарпатське воєводство, в місто Сянок. Це місто було засноване приблизно в ХІ столітті, своєю назвою завдячує річці Сян, на якій і було розташоване. В XIV столітті Казимир Великий увів Сянок в склад свого королівства, ось тоді поселення й отримало свої міські права. В 1772 році, після поділу Польщі, місто стало частиною Галицького Королівства і Лодомерії, що входило до складу Австрійської імперії.

Одне з головних визначних місць Сянока — побудований в ХІІ столітті королівський замок, який встиг побачити чимало польських правителів. Зараз тут розташований історичний музей, а також знаходиться найбільша колекція картин Здзіслава Бексінського, відомого польського художника. Бексінський — найвідоміший уродженець Сянока, саме тому в місті є навіть «траса пам’яті» художника: на будинках, де він вчився і жив, висять пам’ятні таблички, на головній площі ми побачимо пам’ятник Бексінського, а в книжкових магазинах можна купити книжки про його життя та творчість.

Є в Сяноці і пам’ятник… бравому солдату Швейку. Герой Ярослава Гашека проїздив через це місто:

Кухар взявся над ним кепкувати. Він повідомив, що в Сяноці їм приготують вечерю і ще один обід на кошт тих вечерей та обідів, що їх вояки не отримали в дорозі. Баловн лише схвально кивав головою і шепотів: «Ось побачите, товариші, Господь Бог нас не залишить».

І врешті, в Сяноці є етнографічний музей просто неба, де представлена архітектура різних етнічних груп, які замешкували Підкарпаття. Будинки, корчми, млини, церкви та инші споруди були привезені сюди з різних місць в розібраному вигляді, потім знову зібрані. В заповіднику є і галицький ринок: у розпал сезону тут працюють кіоски з сувенірами і кафе.

Лісько

Синагога в Ліську

Неподалік Сянока, також на річці Сян, знаходиться малесеньке містечко Лісько, де проживає менше 6 тисяч осіб. Місто було засноване в XVI столітті і спочатку належало до Польського Королівства, в 1772 році потрапило під владу Австрії, а під час Другої світової війни було окуповано то гітлерівськими, то радянськими військами (впродовж деякого часу місто навіть входило до складу УРСР). До Другої світової війни більшу частину населення Ліська становили євреї. В місті було декілька синагог, з яких до наших днів збереглася лише одна. Ось вона і є основною пам’яткою Ліська. Ця будівля, зведена в XVIII столітті, вражає своєю величчю та оригінальною бароково-маньєристичною архітектурою. Недалеко від синагоги розташований один з найстаріших єврейських цвинтарів в Европі, найстаріший нагробок датований 1548 роком.

Окрім синагоги, в Ліську варто побачити готично-ренесансний замок шляхетного роду Кнітів (тепер його перетворено на готель) і будівля ратуші.

Леба

Словінський національний парк

В цьому малесенькому містечку Поморського воєводства ви не знайдете ані середньовічних фортець, ані розкішних замків, ані відомих музеїв. Щоправда, тут є руїни костелу св. Миколая, знищеного у XVI столітті, а також побудований на межі ХІХ і ХХ століть замок «Нептун» (сьогодні — готель). Він розташований безпосередньо на березі моря — типовий приклад місцевої архітектури, проте основне в Лебі навіть не це. Польські туристи знають цю місцевість насамперед тому, що саме звідси найпростіше потрапити в Словінський національний парк, унікальну заповідну зону, відому своїми піщаними рухомими дюнами, найвища з яких, Лончка, знаходиться на висоті 42 метрів над рівнем моря. Від Леби до Словінського національного парку можна потрапити пішки, на велосипеді чи на автомобілі, а ось на території самого парку пересуватися автомобілями суворо заборонено.

Та якщо у вас немає бажання гуляти парком, то чимало розваг знайдеться і в самій Лебі, адже це місто не дарма називають одним із найпопулярніших морських курортів в Польщі. Особливо тут сподобається мандрівникам з дітьми: в містечку є парк розваг «Łebskie klocki», незвичний парк-лабіринт, парк динозаврів, музей метеликів і, звісно ж, чимало пляжів та ресторанів, де подають страви зі свіжої риби.

Елк

Острів і вулиця Замкова в Елку

Місто, в якому проживає 60 тисяч осіб, знаходиться в самісінькому центрі «зелених легень Польщі», а саме так називають північно-східний регіон країни, унікальний з огляду на клімат та екологію. Крім цього, Елк — найбільше місто на Мазурах, тому звідси найзручніше починати подорож Мазурськими озерами, одним із найчарівніших закутків Польщі. В самому Елці, який розташований відразу на кількох озерах та річках, також чимало природної краси. Особливо приємно прогулятися чи проїхатися велосипедом берегом Елкського озера, час від часу зупиняючись в кафе, щоб посмакувати традиційні мазурські страви і десерти.

Одна з найулюбленіших розваг туристів в Елці — поїздка вузькоколійною залізницею до села Сипітки. Залізниця, відкрита у 1913 році (тоді Елк належав до складу Прусії), була побудована для того, щоб мешканцям довколишніх сіл було зручніше добиратися до міста. Вузькоколійка функціонувала до кінця минулого століття, а після економічної кризи наприкінці 80-х її навіть хотіли закрити, однак активістам місцевого самоврядування вдалося її відстояти, і ось уже чверть століття залізниця приваблює до Елка туристів з усієї Польщі. Вузькоколійка працює з травня до вересня. Квитки можна купити лише в день поїздки, але варто зробити це завчасно, адже кількість місць обмежена.

Поціновувачів архітектури та історії в Елці зацікавлять руїни замку хрестоносців, побудованого наприкінці XIV — на початку XV століття за наказом великого магістра Ульріха фон Юнгінгена — того самого, про котрого один з героїв «Хрестоносців» Сенкевича говорить, що він один з тих небагатьох тевтонців, «хто стоїть за справедливість». В різні часи в замку розташовувався суд, міністерство юстиції та в’язниця. Наприкінці минулого століття він вже цілком опустів, та кілька років тому його викупив приватний власник. Зараз замок відвідати не можна, однак будемо сподіватися, що колись це таки вдасться. Повідають, що тут будуватимуть готель.

Щебжешин

Старий пам’ятник цвіркуну Яна Бжехви під замковою горою в Щебжешині.

«W Szczebrzeszynie chrząszcz brzmi w trzcinie» — «В Щебжешині цвіркун сюрчить в очереті». Кожен, хто вчив польську мову, знає ці слова з вірша Яна Бжехви «Chrząszcz» («Цвіркун»), які стали однією з найпопулярніших польських скоромовок. Місто Щебжешин справді існує і подивитися тут можна не лише на пам’ятник відомому невтомному цвіркуну Яна Бжехви навпроти ратуші. В цьому маленькому містечку в Люблінському воєводстві є кілька оригінальних барокових костелів, старовинна синагога, один з найстаріших цвинтарів у Польщі, а також замково-парковий комплекс Клеменсув, який належав родові магнатів Замойських. З 2014 року в Щебжешині, який і в самій Польщі прославився насамперед завдяки скоромовці Бжехви, організовують фестиваль «Столиця польської мови». Тут відбуваються зустрічі з письменниками, прогулянки містом, а також робітні для дорослих та дітей.

Звєжинець

Звєжинець

В тому-таки Люблінському воєводстві, на річці Вепр, міститься місто Звєжинець. Це маленьке містечко розташоване в самому серці регіону Розточчя, відомого своєю багатою флорою та фавною, а також кількома національними парками. Звєжинець з усіх боків оточений лісами і складається враження, ніби перебуваєш у казковій гущавині. Досить випозичити велосипед і вирушити на прогулянку берегом річки, а потім обов’язково пройти через невеликий дерев’яний міст і відвідати костел «на воді» — візитку міста.

Поїздки в Щебжешин та Звєжинець зручно поєднувати з відвідинами Замостя — це ренесансне «ідеальне місто» міститься зовсім неподалік.

Джерело: culture.pl