Пригоди бравого вояка Швейка
Ох, який бо він і справді бравий вояк, який хвацький оповідач, цей хитрющо-простакуватий, цей дуркувато-зворушливий Швейк, котрий (як про це не раз уже писалося й малювалося) разом з іншими літературними титанами, такими, як Гамлет і Дон-Кіхот, упевнено тримає на собі нашу читацьку планету.
“Нехай було, як було, — адже якось так було! Ніколи так не було, щоб не було.”
Йозеф Швейк, зовні простодушно-наївний, але насправді людяний і чутливий, вже майже століття мандрує у читацькому світі, приваблюючи читачів своїм оптимістичним поглядом «маленької» людини на «великі» історичні події. Кмітливий, дотепний та по-житейському мудрий, він посів сьогодні гідне місце поміж героїв світової літератури, бо став особливим, напівфольклорним типом героя, котрий захищає себе від державного абсурду тим, що до останньої букви виконує накази та приписи, роблячи тим самим очевидною абсурдність.
“- Не уявляю собі, – сказав Швейк, – щоб невинного засудили на десять років. Щоправда, одного разу невинного засудили до п’яти років – таке я чув, але на десять – це вже, мабуть, забагато!”
Останні коментарі