Маленьке, зате дуже гарне місто – так про Кам’янець-Подільський говорять усі, хто бував у ньому. Архітектурний стиль, поєднуючись із дивовижними природними ландшафтами, надає цим місцям особливої, казкової атмосфери. PokuponBlogTeam розповість, як доїхати, які пам’ятки Кам’янця-Подільського та околиць подивитися, чим зайнятися , щоб ваша поїздка була максимально наповнена емоціями та комфортом. 

Історична довідка про Кам’янець-Подільський

Кам’янець-Подільський – українське місто з багатою історією. Археологічні знахідки свідчать про поселення тут ще з кам’яної доби. Розквіт міста припав на XIV-XVI століття, коли він входив до складу Великого князівства Литовського, а потім – Річ Посполитої. Саме тоді Кам’янець-Подільський отримав Магдебурзьке право, став центром ремесел і торгівлі, а також отримав свою візитівку – потужну Кам’янець-Подільську фортецю.

Доля міста складалася непросто. Кам’янцем-Подільським володіли монголо-татари, турки, Російська імперія, переживав він і часи Української Народної Республіки та Радянського Союзу. Сьогодні Кам’янець-Подільський – туристична перлина України, яка вабить відвідувачів своєю архітектурною спадщиною та неповторною атмосферою.

Кам’янець-Подільська фортеця

Фортеця в Кам’янці-Подільському – головна визначна пам’ятка та фактично візитна картка міста. Вважається, що замок було засновано князями Коріатовичами у XIV столітті, хоча є припущення, що він існував ще за часів Київської Русі. 

Розмах і рівень безпеки будівлі вражають. Старий замок до наших днів зберіг 11 веж, кожну з яких можна заглянути. Екскурсія прохолодними кам’яними коридорами дозволить з головою поринути в атмосферу минулого, а захоплюючі експозиції розкриють історичні таємниці Подільського замку. А якщо душа попросить розваг, ви завжди можете постріляти з лука або відвідати майстер-клас з гончарної майстерності прямо на території.    

Стіл згоди Поруч із легендарною Кам’янецькою фортецею є цікавий пам’ятник – «Стіл згоди». Встановили його 2001 року під час проведення фестивалю «7 культур». Автор скульптурної композиції  – Анатолій Ігнащенко. Центром пам’ятника є велике бетонне коло, на якому височіє корона Поділля (вона уособлює Кам’янець-Подільський); навколо розкладено сім каменів, які символізують народи, що брали участь у творенні історії та архітектурного образу міста: українці, поляки, турки, росіяни, литовці, вірмени та євреї. Недалеко від основної композиції одиноко лежить восьмий камінь, який означає те, що в майбутньому на долю Кам’янця-Подільського може вплинути ще якась нація.

Міська ратуша

Пам’ятник архітектури, який навряд чи вислизне від вашої уваги, поки ви гулятимете Кам’янцем-Подільським, – будівля міського магістрату, збудована в першій половині XIV століття. Протягом століть ратушу постійно добудовували, і в результаті вона поєднує в собі елементи двох архітектурних стилів: ренесансу та бароко. У 1884 році на вежі будівлі був встановлений механічний годинник, який працює до цього дня. У ратуші проводяться екскурсії, відвідати визначну пам’ятку можуть усі охочі, а вартість необхідно уточнювати на місці.

Кафедральний собор святих апостолів Петра та Павла

Католицький собор святих Петра і Павла імовірно був зведений в 1375 році і спершу, як і багато середньовічних храмів, був дерев’яним. 

Коли Кам’янець-Подільський був захоплений турками, костел перетворили на мечеть та прибудували до нього мінарет. Після закінчення періоду мусульманського панування храм знову перейшов до католиків, і на вершині мінарета було встановлено статую Діви Марії з німбом з 12 зірок.

Заглянувши на прихрамову територію, ви обов’язково побачите гарний сад. Двір церкви прикрашений численними скульптурами, а під барочною аркою з фігурами ангелів та святого Яна місцеві радять загадати бажання – кажуть, воно неодмінно здійсниться.

Домініканський монастир святого Миколая

У «Перлини Поділля» багата та захоплююча історія. Перша згадка про тоді ще дерев’яний храм датується 1372 роком, а в 1420 він повністю згорів у пожежі. Таким, яким монастир знають зараз місцеві жителі та туристи, він став завдяки князям Потоцьким, які його відбудували 1754 року. Саме їхній герб «Пілява» можна побачити на фасаді костелу. Сьогодні релігійна споруда належить Братству Святого Павла Першого Пустельника, останні кілька років у ній ведеться реставрація. 

Хрестовоздвиженська церква

Якщо спуститися під Кам’янець-Подільську цитадель, то на березі Смотрича можна побачити невеликий дерев’яний храм. Він є православним і був збудований у першій чверті XVIII століття, хоча джерела вказують, що до нього на цьому місці був інший храм, зведений близько 1672 року. Архітектура вражає своєю простотою і гармонійно вписується в навколишній краєвид.   

Новопланівський міст

Воістину велике видовище являє собою Новопланівський міст, сконструйований в другій половині XIX століття для з’єднання Старого міста з Новим. Левова частка фотографій із цим пейзажем зроблена саме з Новопланівського мосту. 

Нижня та Верхня Польські брами

Якщо завітаєте до Кам’янця-Подільського, обов’язково варто звернути увагу на  Нижню та Верхню Польські брами. Це дві фортифікаційні споруди з довгою та цікавою історією. Верхня Польська брама захищала Старе місто (історичний та найдавніший район Кам’янця-Подільського) від ворогів. Складається вона з башти Стефана Баторія, до якої в 70-тих роках 18 століття добудували Вітряну браму, та Турецького бастіону. Башта Стефана Баторія, котру нарекли на честь польського короля, має декілька назв: Кушнірська, Королівська, Семиповерхова. Постала вона на місці стародавньої (13 століття) брами. Будували споруду протягом 1564–1565 років. Башту Стефана Баторія фахівці визнали одним із найкращих зразків оборонної архітектури 16 століття.  Браму в башті Стефана Баторія називають Вітряною. За легендою, саме тут вітер зірвав капелюх з голови російського імператора Петра І, коли той перебував у Кам’янці-Подільському.

Оборонна споруда – Турецький бастіон

Потужна аркова будова з чотирма прогонами. На його місці й раніше були фортифікаційні укріплення, однак коли Кам’янець-Подільський 1672 року захопили турки, вони суттєво вдосконалили цю оборонну споруду. Тому бастіон назвали Турецьким. Цікавим є факт, що для укріплення турки використовували камінь зі зруйнованого домініканського жіночого монастиря. На початку 19 століття на Турецькому бастіоні збудовано магазин (склад). Ідея такого будівництва належала військовому інженеру Дементію Мелещенову. Згодом приміщення переобладнали під театр. Ставили тут п’єси спочатку польською мовою (перші 5 років), а з 1861 року – російською. 1918 року театр згорів.

Координати: Турецького бастіону

Трохи нижче на березі подільської ріки Смотрич розташовано Польську браму (або Польські ворота), яку через положення охрестили Нижньою. Недалеко від неї – площа Польський ринок. До слова, мініатюрну копію Нижньої Польської брами можна побачити у львівському Мініатюрному парку фортифікаційних споруд.

Координати: Нижня Польська брама

Сходи Фаренгольца

Неподалік від Нижньої Польської брами починаються сходи Фаренгольца, які з’єднують два райони Кам’янця-Подільського – Старе місто та Польські фільварки. Збудовано їх у середині 19 століття. Містяни називали сходи іменем штабс-капітана Федора Фаренгольца, бо вони починалися біля його будинку. 

Вірменська криниця У історичному центрі – Старому місті – можна побачити Вірменську криницю (або її ще називають Міським колодязем). За переказами, її вибили у суцільному камені вірмени 1638 року. Коли криницю з великими труднощами висікли, з’ясувалося, що вода у ній непридатна до вживання – дуже гірка. 1672 року, за розпорядженням коменданта Кам’янця-Подільського Яна де Вітте, над криницею звели восьмигранний бароковий купол.

Тринітарський костел

Ще одна споруда, яка привертає увагу туристів, – Тринітарський костел святого Йосафата: красивий, у стилі бароко, пофарбований у пастельно-білі тони з білосніжною ліпниною. Побудований у XVIII столітті, він досить довгий час належав ордену ченців-тринітаріїв, які викуповували полонених християн у мусульман. За радянських часів тут зберігалися фонди Хмельницького обласного державного архіву, а у 90-х роках храм перейшов до рук греко-католиків, які подарували йому нове життя.

Пам’ятник туристу 2013 року на площі Польський ринок, недалеко від міської ратуші, встановили двометровий пам’ятник туристу. Автори скульптури Сергій Кляпетура та Сергій Кліщ «одягнули» своє творіння у футболку, шорти та кепку; за спиною у туриста висить наплічник, а на шиї – фотоапарат.

Руська брама

Неподалік від фортеці є ще одні ворота міста – Руська брама. Зводити її почали у 15 столітті. Руська брама разом зі своїми вежами та укріпленнями була важливою оборонною гідротехнічною спорудою: у разі небезпеки зачиняли спеціальні шлюзи та затоплювали каньйон річки Смотрич, так що ворогу було важко дістатися до Кам’янця-Подільського.

Координати: Руська брама

Екскурсія до Музею мініатюр

Коли хочеться побачити не лише замок у Кам’янці-Подільському, а й найграндіозніші фортеці України, але немає можливості відвідати все й одразу, вас врятує Музей мініатюр. Гуляючи Кам’янцем-Подільським, обов’язково туди загляньте. Упевнені, вам не вдасться оббігти експозицію за 10 хвилин, тому що у кожного з 16 макетів хочеться зупинитися довше, щоб уважно розглянути кожну детальку. Ви побачите міні-версію Кам’янець-Подільських фортифікацій, зменшену версію Підгорецького замку, копію Білгород-Дністровської фортеці та інші, не менш красиві та майстерно зроблені мініатюри.

Координта: Музею мініатюри

Смотрицький каньйон

Це унікальна пам’ятка природи: в долині тече ріка Смотрич, а з обох боків над нею постають кам’яні стіни, висота яких досягає 50 метрів! Довжина каньйону – 9 кілометрів. Головна особливість – краєвид, який відкривається на нього з висоти пташиного польоту. 

Координати: Смотриський каньон

Визначні місця біля Кам’янець-Подільська.

Місто Кам’янець-Подільський – компактне, так що на його дослідження у вас піде день-два, а потім, можливо, захочеться рушити далі, щоб з’ясувати нові гарні місця. З того, що можна подивитися поруч із Кам’янцем-Подільським, на околицях міста – чимало природних та архітектурних пам’яток. Карта підкаже любителям самостійних подорожей, як дістатися найцікавіших містечок, описаних у нашому огляді.

Водоспад Бурбун

Знаходиться він недалеко від села Лисець, що на Хмельниччині, в каньйоні мальовничої річки Бобравка. Це місце недоторканої природи часто називають райським куточком, за його скелясті кручі, вкриті мохом та папороттю, сочну гущавину дерев та яскраво блакитну воду лісового озера, в яке впадає п’ятиметровий водоспад.

Влітку це ідеальне місце для фотосесій, тут облаштовані пірси для відвідувачів, на яких часто роблять світлини. Адже найчастіше туристи приїздять сюди саме за вражаючими фото. Також біля водограю можна влаштувати пікнік, за обладнаним століком, чи просто на землі.
Влітку туристів чимало, та попри це місце ще зберігає свій “незайманий” вигляд. Для любителів наметового відпочинку, над водоспадом є місце для наметів. Проте, якщо хочете залишитися тут на ніч, варто подумати про їжу та теплий одяг. Через густу гущавину дерев, навіть влітку, поблизу водоспаду – тінь та прохолода.

Координата: Водоспад Бурбун

Національний природний парк Подільські Товтри

Національний природний парк “Подільські Товтри” розташований у Хмельницькій області з адміністративним центром у Кам’янці-Подільському. Парк заснували в 1996 році для збереження та відтворення природних ландшафтів Поділля.

Територія являє собою Товтровий кряж і каньйон Дністра з притоками. Товтри – це залишки давнього бар’єрного рифу Понтійського моря, що були утворені коралами та іншими організмами.

У Подільських Товтрах ви побачите стрімкі урвища й каньйони, каскадні водоспади, залишки реліктових лісів, печери та багато іншого.

Національний парк “Подільські Товтри” має величезний туристичний і рекреаційний потенціал. Велика площа і рельєф території сприяють різноманітності видів відпочинку. У Товтрах можна ходити в походи, сплавлятися Дністром, рибалити, кататися на велосипеді, займатися спелеотуризмом, літати на параплані, спостерігати за тваринами тощо. Фахівці виявили численні запаси природних мінеральних вод.

У Подільських Товтрах досить велике біорізноманіття. Зокрема, тут налічується 145 червонокнижних видів (60 рослин і 85 тварин).

До складу парку входить історична частина міста Кам’янець-Подільський, де збережено безліч архітектурних пам’яток. Щороку в місті відбувається низка історичних і тематичних заходів, які приваблюють туристів з усієї України і з-за кордону.

Сайт: www.npptovtry.org.ua
Вартість е-квитка від 200 до 700 грн.

Дністровський каньйон

Унікальне диво природи – Дністровський каньйон – відносять до найбільших каньйонів Європи. Його загальна довжина – 250 км, він проходить за межами чотирьох областей: Івано-Франківської, Тернопільської, Чернівецької та Хмельницької. У глибині каньйону тече річка Дністер, горбисті береги, створені силами вітрової та водної ерозії, вкриті пишною зеленню чагарників та дерев. Приголомшливі види – візитна картка каньйону, що вражає не лише довжиною, а й красою. 

Відстань до Дністровського каньону – 91 км.
Координати: Дністровській каньон

Печера Атлантида

Поруч із Кам’янцем-Подільським знаходиться таємнича карстова печера – Атлантида. Її відкрили у 60-ті роки XX століття. Площа займає 10 гектарів, у цілих три поверхи з численними галереями, залами, гротами та коридорами. Її прикрашають найкрасивіші сталактити і сталагміти різних кольорів – варто тільки направити на всю цю красу ліхтарик, як ви станете свідком справжнього шоу світла та кольору. 

Відстань до Атлантиди – 35,4 км.
Координати: печара Атантида

Палац Орловського

У селі Маліївці знаходиться палац Орловського – гарна, хоча й потребує реставрації будівля у стилі раннього французького класицизму. Своїм зовнішнім виглядом він нагадує резиденції французької знаті часів правління Людовіка XIV, а ось над його створенням працював польський архітектор італо-швейцарського походження Доменіко Мерліні.

Палац був побудований в 1788 для коронного надвірного спритного Яна Онуфрія Орловського – фаворита останнього польського короля Станіслава Августа Понятовського. Рід Орловських зібрав у палаці величезну колекцію живопису та книг, частину якої вдалося вивезти після Першої світової війни його останньому власнику. 

Окрім самої будівлі, у резиденції Орловського збереглася водонапірна вежа, кам’яна паркова стіна, джерело з барельєфом лева та невеликим басейном, два невеликі ставки, водоспад з гротом та парадні сходи з ажурною огорожею.

Малієвецький водоспад

Це місце сміливо можна назвати одним з наймальовничіших куточків Поділля. Дивовижна природа навколо навіює спогади про містичні казки та розповіді. 

Цей водоспад схожий на велетенську химерну істоту, яка застигла з відкритим ротом не то від краси цієї місцевості, не то від подиву… він не схожий на жодний з тих, які я бачила.

Його можна роздивлятися з багатьох сторін, заходити в гроти та піднятися на самий верх.

Скеля з якого падає водоспад вся поросла мохом, що додає їй ще більшої краси.

Відстань до палацу Орловського – 57,2 км.
Координати: палац Орловського

Бакота

Сьогодні мало що у цих місцях нагадує про старовинне село Бакота. У період пізнього середньовіччя село було досить великим жвавим містом у складі Галицько-Волинського князівства. При місті існував чоловічий скельний монастир. Історія Бакоти закінчилася 1981 року, коли її мешканців виселили у зв’язку з будівництвом Новодністровської ГЕС.

У наші дні про Бакот і древній скельний монастир нагадує невелику кількість поховань і келій ченців, що збереглися, руїни Михайлівської церкви і залишки занедбаних фруктових садів. Сюди приїжджають, щоб насолодитися гарними краєвидами та порибалити на Дністрі в оточенні мальовничих краєвидів. Відпочинок у Бакоті популярний пізньої весни, влітку та ранньої осені, а ось узимку тут робити особливо нічого.

Відстань від Кам’янця-Подільського до Бакоти – 41,9 км.

Координати: Бакота, оглядовий майданчик

Скельний монастир

Історія Бакотського Монастиря починається ще з доісторичних часів. Археологічні розкопки на Бакоті підтверджують, що в цих місцях, вздовж берегів Дністра було розташовано чимало язичницьких святилищ та капищ, а також курганів з жіночими похованнями, ритуальні жертовні камені та вівтарі.

На місці одного з таких давніх капищ, і стоїть нині скельний монастир. Найстаріші археологічні знахідки у цій місцевості датуються ІІ тисячоліттям до нашої ери. Це дає розуміння, що люди не просто жили тут з давніх давен, а вели активне духовне життя, і цей дух віри і благодаті добре зберігся у прохолоних скронях білих вапняних печер.

Відстань від Кам’янця-Подільського до Скельного Монастиру – 41,9 км.

Координати: Скельний Монастир

Хотинська фортеця

Знаменита Хотинська фортеця належить до найвидатніших пам’яток не лише Хмельницької області, а й Західної України взагалі. Незважаючи на те, що нинішні контури датуються XV століттям, перші укріплення на цьому місці з’явилися ще у V столітті. 

Військова споруда за свою історію побувала у складі Галицько-Волинського та Молдавського князівств, Речі Посполитої, Османської імперії. У другій половині XIX століття вона втратила своє оборонне значення, а потім і зовсім перетворилася на музейний об’єкт. З появою кінематографу споруда стала улюбленою локацією режисерів історичних фільмів, а тут щороку проводять історичний фестиваль «Середньовічний Хотин». 

Відстань від Кам’янця-Подільського до Хотина – 27,4 км.
Координати: Хотин

Зіньківська ковбаса та хліб з Хмельниччини

Зіньківська чорна ковбаса — це унікальний м’ясний делікатес із Хмельниччини (село Зіньків), внесений до списку нематеріальної культурної спадщини України. Вона вирізняється вугільно-чорним кольором, вираженим часниковим ароматом та копченим смаком. Готується зі свинини, запікається у печі та багаторазово змащується свіжою кров’ю для досягнення кольору.

Основні характеристики та особливості:

• Вигляд: Має майже вугільно-чорну, глянсову оболонку.
• Склад: Свіжа свинина (без плівок, нарізана шматочками), сіль, багато часнику та чорний перець.
• Колір: Унікальний чорний колір утворюється не через барвники, а завдяки багаторазовому (до трьох разів) змащуванню ковбаси свинячою кров’ю під час запікання.
• Приготування: Справжня зіньківська ковбаса запікається в печі, бажано на дровах із вишні, що надає особливого аромату, часто з використанням копчення.
• Смак: Насичений, м’ясний, з виразним часниковим присмаком та “димком”.

Ця ковбаса є візитівкою Поділля, яку традиційно виготовляють мешканці села Зіньків Віньковецького району.

Адреса: с.Зіньків, Хмельницька область