Корсунь-Шевченківський – одне з найстаріших міст України. Корсунська фортеця на річці Рось була заснована в 1032 році князем Ярославом Мудрим для захисту Києва від кочівників. Названий на честь Херсонеса Таврійського, в якому був хрещений князь Володимир Великий, батько Ярослава.

До XIII століття Корсунь був центром удільного князівства Мономаховичів. Зруйноване монголо-татарами у 1240 р. (на місці городища є пам’ятний знак). З 1580 року відроджений Корсунь перебував у володінні князів Вишневецьких і отримав за ними магдебурзьке право. Козаки Корсунського полку брали участь у всіх козацьких повстаннях 16-18 ст. Відомою є Корсунська битва 1648 року, коли війська Богдана Хмельницького розбили польське військо Миколи Потоцького та Марціна Калиновського.

На острові в середній Росії збереглася садиба князя Станіслава Понятовського (XVIII ст.): палац у романтичному стилі, в’їзні ворота, флігелі та флігелі, ландшафтний парк зі скульптурами, пам’ятним знаком і каштаном Тараса Шевченка.

Парк на Росі особливо гарний навесні, коли цвіте бузок.

Палац Станіслава Понятовського або Маєток і палац князів Лопухіних

Будівництво садиби в Корсуні розпочав князь Станіслав Понятовський у 1789 р. Основу споруди складає закладений у тому ж році архітектором Дж. Ліндсеєм великий кам’яний палац у стилі неоготики. Ця споруда спочатку була двоповерховою, побудованою з цегли та дерева. Після приєднання Корсуня-Шевченківського до Російської імперії між сестрами Варварою та Олександрою Енгельгардт почалися суперечки за право володіння Корсунем та маєтком князя Понятовського. Щоб не лаяти сестер, у 1799 році імператор Павло I віддав місто у розпорядження свого міністра юстиції та генерал-прокурора Петра Лопухіна, який запровадив суворі правила та відновив кріпацтво.

У 30-40-х роках 19 ст. нові власники палацу Лопухіни значно перебудували його. Саме тоді сформувався його стиль російського романтизму з елементами класицизму та готики.

Палацово-парковий ансамбль дуже оригінальний і не нагадує інші подібні архітектурні комплекси в Україні. Нині він складається з палацу, ландшафтного парку, триповерхового флігеля, в’їзної брами з господарськими будівлями, швейцарського будиночка, лазні, колишніх конюшень і каретних садиб, манежу, головної контори та двох православних каплиць.

У 1782-1783 рр. біля палацу було збудовано одноповерховий флігель, до якого у ХІХ ст. Добудовано ще два поверхи. Зараз на третьому поверсі розташована картинна галерея. До ансамблю також входить в’їзна брама, яка була зведена у 30-х роках ХІХ ст. як оборонна споруда французького типу. Потім до них прибудували одноповерхову будівлю, яка мала господарське призначення та стайню та каретну, а згодом збудували одноповерховий цегляний манеж. У 30-40-х роках до палацового ансамблю прибудували дерев’яний швейцарський будинок.

Маєток князів Лопухіних вважався одним із найбагатших у Європі; його оточує ландшафтний парк загальною площею 97 га, розташований на кількох островах. У 1782 році архітектор Жан-Анрі Мюнц заклав його за зразком англійського ландшафтного парку. В основі лежить природний ландшафт заплави та терас р. Рось. Тут милують око скелі, величезні катані гранітні брили, пороги рукавів і русел Росі разом із насадженнями дерев, створюючи оригінальну композицію, яку доповнюють малі архітектурні форми: містки, альтанки, скульптури. За радянських часів парк набув провінційних рис і поступово знищувався. Реконструкція парку почалася у 80-х роках ХХ століття, у 1994 році парк був включений до складу Корсунь-Шевченківського державного історико-культурного заповідника. У парку росте близько 300 видів рослин, серед яких особливо захоплюють алея ялин і гора Янталка, засаджена бузком.

Палацово-парковий комплекс у Корсуні, на островах посеред річки Рось, заснував у 1782 році князь Станіслав Понятовський як власну літню резиденцію.

Адреса: вул. Острів Коцюбинського, 4

Чортів міст

Корсунь-Шевченківський історичний музей

Історичний музей Корсунь-Шевченківського державного історико-культурного заповідника розташований на території палацу в Корсуні-Шевченківському і діє як науково-дослідний відділ заповідника.

Понад 2000 експонатів у шести залах розкривають історію Корсуньщини в контексті історії всієї України від найдавніших часів до сьогодення. Представлені фрагменти трипільської кераміки, предмети кіммерійських і скіфських поховань, слов’янські прикраси, польська гармата, обладунки та зброя поляків, українців і московських стрільців.

Також експонуються речі з палацу Станіслава Понятовського.

Візуальне відображення ключових історичних подій краю дають діорами «Антикріпосницьке повстання 1855 року на Корсунщині» та «Битва під Корсунем 1648 року».

Окремі розділи виставки розповідають про колективізацію та Голодомор, про участь корсунян у Першій та Другій світових війнах, Українській революції 1917-1921 років та в російсько-українській війні.

Адреса: вул. Острів Коцюбинського вулиця, 4

Військовий музей

Військовий музей Корсунь-Шевченківського державного історико-культурного заповідника розташований на третьому поверсі триповерхового флігеля палацу Станіслава Понятовського в Корсуні-Шевченківському. Раніше тут була Картинна галерея заповідника.

Військову експозицію в 11 залах створили на базі Музею Корсунь-Шевченківської битви, який за радянських часів містився в головному корпусі Палацу Понятовських.

У першій залі військового музею розкриваються дві теми: «Перша світова війна в українському вимірі», «Збройна боротьба під час Української революції 1917-1921 рр. та визвольна боротьба 1920-1930-х рр. за утворення та збереження незалежної Української держави».

Наступні чотири зали Військового музею присвячені історії Другої світової війни в українському вимірі. Значна увага приділяється висвітленню національного руху опору.

Частина шостого залу присвячена подіям Революції Гідності. У наступних виставкових залах представлені події російсько-української війни. Останній зал виставки – Пантеон Слави Корсунцева, який загинув у російсько-українській війні, захищаючи суверенітет, територіальну цілісність та європейське майбутнє України.

Адреса: вул. Острів Коцюбинського вулиця, 4

 “Ян і Наталка”

Стоїть у Корсунь-Шевченківському парку скульптура, що зображує дівчину та юнака.

Було це років з двісті тому. Жила в Корсуні одна дуже багата й вельможна шляхетська родина. Єдиним спадкоємцем усіх родинних багатств був юнак Ян. Запала йому в душу проста корсунська дівчина Наталка, яка жила неподалік від панського маєтку. Довго закохані таємно зустрічалися в Корсунському парку, довго не наважувалися зізнатися батькам. Та сталося так, що панські слуги побачили їх разом і все розповіли Яновому батькові. Довелося хлопцеві розказати про своє кохання й попросити батькової згоди на шлюб. Та відповідь була однозначна: „Ні! Мало того, що вона селянка, та ще й українка, а ми поляки! Ти зіпсуєш собі життя!”  Наталчині батьки також були не в захваті від доньчиного кохання: „Не візьме він тебе, обкрутить та й покине! А як і захоче взяти, то батьки не дадуть! Та й поляк він, чужого роду!”

Зрозуміли Ян та Наталка, що не бачити їм щастя разом. “Як не бути нам удвох, то й жити нема для чого!” – вирішили закохані. У розпачі вони кинулися до високої скелі, що нависала над Россю й, узявшись за руки, стрибнули униз… А люди в пам’ять про їх кохання побудували на тій скелі

Коордмнати: Ян та Наталка

Корсунь-Шевченківська ГЕС

Корсунь-Шевченківська ГЕС — одна з перших малих гідроелектростанцій в Україні.

Введена в експлуатацію в 1934 р. За своїми технічними показниками вона була однією з кращих станцій того часу і стала основою першої в СРСР сільської енергосистеми. Дамба розташована на річці Рось, утворюючи невелике водосховище. У 2007 році реконструйовано дамбу Корсунь-Шевченківської ГЕС. Сьогодні потужність електростанції становить 100 кВт.

Адреса: вулиця Правобережна, 80

Корсунь-Шевченківський каньйон “Шумки”

Корсунь-Шевченківський каньйон, також відомий як “Шумки”, — це мальовничий ландшафт на річці Рось поблизу Корсуня-Шевченківського, утворений гранітними скелями та порогами. Його другою назвою є шум води, яка б’ється об скелі. Каньйон є популярним місцем для відпочинку. Поруч із відомим парком та садибою Лопухіних-Демидових.

Свою назву він отримав завдяки постійному шуму води, що тече з гранітних стін. Первісний краєвид, скелі, звивиста річка Рось, тихе купання, гранітні скелі, прозора вода… За словами туристів, Корсунь-Шевченківський каньйон нагадує нам природу інших куточків світу, що не властиво нашим місцевостям.

Координати: Каньйону “Шумки”