Національний дендрологічний парк «Софіївка»

Національний дендрологічний парк «Софіївка» — парк, науково-дослідний інститут Національної академії наук України. На сьогодні — це місце відпочинку. Щорічно його відвідують близько 500 тисяч людей. Площа — 179,2 га.

Національний дендрологічний парк «Софіївка», центральна площа.

Як дістатися парку:
Національний дендрологічний парк «Софіївка» працює з 15 квітня по 15 листопада. Проте, за попередньою домовленістю обслуговування можливе у будь-яку пору року.

До парку найчастіше приїздять з інших міст туристичними автобусами. Особливо парк популярний восени. Крім того, одного дня може не вистачити, щоб оглянути всі пам’ятки уманського парку.

Зверніть увагу, зібравшись їхати автомобілем, ліпше виїхати раніше, щоб знайти місце для паркування ближче до входу. Відстань від Києва до парку складає 200 км., це майже 2,5 години у дорозі.

Години роботи: 9:00 до 18:00, після вхід вільний станом на 2020 рік.

Головний вхід у парк знаходиться: на вулиці Київська, 12-а. За адресою Садова, 53 знаходиться комплекс з обслуговування туристів.

«Софіївка» є пам’ятником краєвидного типу світового садово-паркового мистецтва кінця XVIII — першої половини XIX століть. Тут росте понад 2000 видів дерев і кущів (місцевих і екзотичних), серед них: таксодіум (кипарис болотний), сосна Веймутова, тюльпанове дерево, платан, гінкґо, смерека та багато інших. Колективом парку видано каталог рослин, в якому нараховується 1994 таксони, з них 1220 деревних і кущових порід та 774 трав’янистих рослин, в тому числі 25 таксонів ліщин, 24 — буків, 41 — ялин, 44 — ялівці, 100 — ліан, 320 — троянд, 57 — рододендронів, 376 — ґрунтопокривних та 98 — квіткових рослин. Колекційний фонд парку в 2007 році нараховував 3323 таксонів, з них: 546 деревних, 1557 кущових, 115 ліан, 1212 трав’янистих рослин, з них 914 інтродукованих та 246 аборигенних. Парк розташований у північній частині міста Умань Черкаської області, обабіч ріки Кам’янки, за адресою — вулиця Київська, 12-а. З 1980 року директором дендропарку є член-кореспондент НАН України, доктор біологічних наук, професор Іван Семенович Косенко. У 1985 році мала планета № 2259 отримала назву «Софіївка» на честь уманського парку.

Карта парку “Софіївка”

Заснував парк у 1796 р. польський магнат Станіслав Потоцький на честь своєї дружини красуні-гречанки Софії та подарував його у день її янгола, в травні 1802 р. Ідея створення парку в романтичному стилі з використанням римської і грецької міфологій належала самій Софії. Дивовижні пейзажі, екзотичні рослини, античні скульптури, водойми, каскади, фонтани, кам’яні гроти – все це гармонійно поєднується і створює неповторну атмосферу казки. Цей шедевр вражає відвідувачів своєю красою вже понад 210 років.

Софія Глявоне була грецькою дівчинкою, яку після смерті батька разом з сестрою мати продала польському дипломату. Це сталося під стінами турецького гарему, де мати з доньками просила милостиню. Дипломату не вдалося перевести дівчаток через польський кордон, але їх рятує військовий польської Королівської армії – Йозеф Вітт, який згодом стає першим чоловіком Софії і батьком двох її дітей.

Дівчина мала невгамовний характер і політичні амбіції, тому часто грала в кулуарні ігри на користь тієї чи іншої держави. Активне соціальне життя привело її спочатку в Росію, де вона заслужила увагу і схвалення цариці Катерини, і була коханкою кількох головнокомандувачів російської армії, в тому числі генерала Григорія Потьомкіна. Пізніше Софія відправляється до Варшави, де випадкова зустріч зводить її з графом Станіславом Потоцьким.

Польський магнат Станіслав Потоцький

Втілювали задум архітектурного проекту народні майстри-умільці Уманщини – з 1796 по 1802 рр. копали ставки, підземну річку, споруджували водоспади й водограї, прокладали алеї, переносили велетенські гранітні брили, створювали із граніту та гіпсу художні прикраси для архітектурних споруд. У парку висаджували дерева місцевих порід та екзотичні рослини, завезені з різних країн світу. Прикрашали парк мармуровими статуями грецьких богів та богинь, філософів та поетів, виготовленими скульпторами Італії та Франції.

Софія Глявоне

Парк був створений у майже безлісій місцевості, розчленованій річкою Кам’янкою, балками та ярами, які врізалися в гранітове підложжя, що часто виходило на поверхню. При створенні парку вдало використано рельєф, але без заздалегідь наміченого плану. У процесі завершення робіт на окремих ділянках були висаджені місцеві та екзотичні деревно-чагарникові рослини, тоді ж були збудовані перші архітектурні споруди та прикрашено «Софіївку» скульптурою, переважно античною.

У парку навіть зберігся дуб, віком біля 400 років, – німий свідок багатьох подій, що відбувалися у цих місцях. За народними переказами, саме під цим дубом збиралися на наради з козаками легендарні українські ватажки Максим Залізняк та Іван Гонта.

Єлисейські поля

Головна композиційна вісь парку проходить по річищу Кам’янки, де споруджено ряд штучних басейнів та ставів: Верхній став (понад 8 га), Нижній став (близько 1,5 га), водоспади (один з них 14 м висотою), шлюзи, каскади, підземну ріку Ахеронт (завдовжки 224 м), водограї (найбільший до 20 м) тощо.

Фонтан Змія

Фонтан «Змія», мабуть, найвпізнаваніша пам’ятка «Софіївки». Він розташований по центру нижнього ставка, названого Іонічним морем. Скульптура у вигляді змії з піднятою головою вивергає струмінь води заввишки до 16 метрів, працюючи при цьому без насосів.

Китайська альтанка розташована на лівому березі Іонічного ставка. Вона повністю виготовлена ​​з дерева, в східному стилі і пофарбована в різні кольори. Поруч росте 400-річний дуб, під яким по легендам зустрічалися ватажки українського повстання 1768 року – Максим Залізняк та Іван Гонта.

Китайська альтанка

Парк прикрашають штучні скелі (Левкадська Тарпейська й ін.), гроти (Венери, „Горішок”, „Страху і сумнівів” та ін.), павільйони (Флори, Рожевий), альтанки, скульптури

Статуї персонажів грецької міфології розкидані по всьому парку. За століття вони частково руйнувалися, але доглядачі парку регулярно їх реставрували. Так, наприклад, від старої статуї Амура залишилися тільки крила, інші частини тіла були виготовлені наново.

Партерний амфітеатр розташований на схилі пагорба під оранжереєю. Зліва від нього знаходиться адміністративна зона з чудовим розарієм. Праворуч — клумби англійського парку. Тут нерідко можна застати студентів і гостей Софіївки, відпочиваючих на траві.

Водлоспад
Волоспад

Долина Велетнів являє собою насип з величезних валунів, розташованих хаотично. Між ними заховані стежки і печери, але найпрекрасніше скарб локації — штучний водоспад, що стікає по камінню неймовірних розмірів. Місток навпроти водоспаду відмінно підійде, щоб зробити кілька приголомшливих фото на тлі.

26 вересня 1955 року дендрозаповідник «Софіївка» на підставі Постанови Ради Міністрів України за N 1184 переводиться в систему Академії наук України і підпорядковується в своїй науковій діяльності Центральному республіканському ботанічному саду АН України. В підпорядкуванні ЦРБС АН УРСР парк “Софіївка” знаходився аж до 1991 року.

Острів Анти-Цирцеї (Острів Кохання, Острів Цирцеї)

Рожевий павільйон був побудований в готичному стилі на острові Анти-Цирцеї на Верхньому озері. Пізніше Микола I наказав знести будівлю, і на його місці побудували новий в стилі відродження. Згодом і сам клаптик суші змінив назву на Острів кохання. До нього веде місток з берега. Від Амстердамського шлюзу на березі верхнього озера стартує 400-метровий протік під землею, названий підземною річкою Ахеронта.

Грот Фетіди
Грот Фетіди

Грот Фетіди розташований під мостом нижче Верхнього озера. На вході в грот — вестибюль, створений за допомогою чотирьох колон, які тримають на собі гранітну плиту і вітражне вікно. Під водоспадом між колонами розташована статуя Венери Медицейскої.

Грот Каліпсо зараз називають Громовим або Левовим. Цей грот був висічений у природній скелі і має два входи, розділених гранітною плитою. На стінах можна знайти висічену графом Потоцьким фразу польською мовою, яка перекладається: «Залиш тут пам’ять про нещастя і прийми щастя, а якщо ти щасливий, то будь ще щасливішим».

Фазанник був побудований з дубових колон й інкрустований корою. Стара будівля була зруйнована під час повені в 1980 році. Споруда, яку можуть побачити туристи, — повністю нова, створена за старими кресленнями і документам.

Фазанник

Із 1991 року парку надається статус самостійної науково-дослідної установи НАН України. У 1995 році «Софіївка» брала участь в міжнародній конференції «Європа Ностра» і отримала всі відзнаки: медаль, диплом і барельєфну дошку за відновлення парку після стихійного лиха 1980 року, а також за збереження пам’яток історії та культури.

28 лютого 2004 року Указом Президента України за № 249/2004 дендрологічному парку надано статус національної установи, і він став іменуватися Національний дендрологічний парк «Софіївка».

Павільйон Флори

Залиште відповідь

Ви можете використовувати ці теги та атрибути HTML: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>