Україна (Київ) – Білорусь (Мінськ)

маршрут:
Київ – Бородянка – Коростень – Овруч – Віступовічі (кордон Україна) – Нов Рудня (межа Білорусії) – Мозир – Калинковичі – Бобруйськ – Мінськ

карта проходження маршруту

Один з коротких маршрутів в 589 км і тривалістю 10 годин з урахуванням півтори години проведених на кордоні. Хоча таку ж відстань від Києва до Затоці (одеська область) ми долаємо набагато швидше))).

Дорога від Києва до Коростеня хороша, особливо від Бородянки, так як починається бетонка і їхати можна добре і спокійно. У Коростені на повороті на Овруч починається дорога з розряду «прощай підвіска» тривалістю 60 км до кордону. Після перетину Українського кордону доведеться ще кілометрів 10-15 проїхати по лісі до Білоруської кордоні., А там вже після її перетину ще кілометрів 5 і починається нормальна дорога: без ям, латок, вибоїн, вбоен та іншої лабудєнь, яка на наших дорогах є нормальною .

О маршруті коротко описав, перейдемо до основної частини розповіді.

Ось дорога, яку дуже люблять згадувати не добрим словом від Виступовичі до Коростеня.

Насправді вона ще гірше. Її покриття сильно нерівне. і є ділянки з ямами. Але як я писав раніше сильно мене ця дорога не напружує оскільки порожня і їхати швидко можливо.
Виступовичі до Коростеня
Виступовичі до Коростеня

Виїхали досить пізно в районі 6-ї години вечора і в Української кордону були до 10 години. Черга була не велика, і не маленька в машин 15. На Українському кордоні простояли хвилин 40, поки під’їхали до шлагбауму. Там оформили документи, але попередньо треба оформити на першому пропускному пункті страховочку (зелена карта) на автомобіль, вона обходитися на легкову в 195 грн. Скажімо так не дешево, в порівнянні з нашими братами слов’янами, так як їм страховка до нас звертатися до нас в якісь 7-8 доларів.

Український пункт пропуску Виступовичі

Український пункт пропуску Виступовичі

Д’юті фрі на українському кордоні, ціни все вказані в євро))).
Д'юті фрі на українському кордоні

Для перетину державного кордону з Української сторони на автомобілі громадянам України потрібні наступні документи:
• Український паспорт або закордонний паспорт
• Свідоцтво про реєстрацію ТЗ
• Договір страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів “Зелена карта”
• На місці оформляється документ про в’їзд в Республіку Білорусь

Договір страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів “Зелена карта”
Договір страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів "Зелена карта

Так само на українській стороні ми оформили Міграційної карту:
оформили Міграційної карту

Для перетину державного кордону Республіки Білорусь на автомобілі громадянам України потрібні наступні документи:
• Український паспорт або закордонний паспорт
• Свідоцтво про реєстрацію ТЗ (технталон)
• Договір страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів “Зелена карта”
• На місці оформляються документи на ввезення автомобіля з України.

І тут включився роумінг та прийшло купа інформаційних SMS з тарифами і екстерном номерами і номерами посольства України в Білорусі. Тарифи я вам скажу цікаві:

МТС:

  • Вхідні дзвінки – 8 грн. хвилина і тарифікація похвилинна
  • Інші дзвінки на інші номери і операторів – 12 грн. хвилина
  • Вихідний SMS – 4 грн. штука
  • Вхідні безкоштовно
  • Інтернет – 12 грн. / 100 Кб (122,88 грн. / Мб)

Київстар:

  • Вихідні та вхідні дзвінки – 9 грн. / Хв.
  • Вихідний SMS – 3,5 грн.
  • Інтернет – 5 грн за 50 КБ (з ПДВ без ПФ)

Гроші з Київстару у мене пішли за перші 50 км перебування в білоруськи, але я так і не зрозумів на що))).

Кордон з Республікою Білорусь «Нова Рудня»
Кордон з Республікою Білорусь «Нова Рудня»
Кордон з Республікою Білорусь «Нова Рудня»

На білоруському кордоні жителі країн: України, Молдови йдуть автоматично в червоний коридор через те що необхідно оформити ввезення автомобіля. Що займає досить таки багато часу.

Так само при в’їзді на кордон видається ось такий контрольний талон:
контрольний талон

Постарався показати по максимуму, які документи оформляються під час перетину кордону, але деякі забирають прямо на кордоні, а ті які залишаються у вас БЕРЕГИТЕ, так як вони знадобляться при виїзді назад з Білорусії в Україну.

В’їхали на територію Білорусії до 12 години ночі. Дорога хороша, але особливо не розженешся так як обмеження по всіх дорогах 90 км / год, а при в’їзді в населений пункт на білому тлі стоїть знак обмеження швидкості 50 км / год.

А за ним метрів через 50-100 стоїть знак 40 км / год і так майже в кожному населеному пункті.

Дозволений ліміт перевищення допустимої швидкості + 10км / год, але краще їхати з перевищенням не більше +9 км / ч.
Так само дуже поширений знак «Зупинка заборонена».

І обмеження швидкості 70 км / год, але це на ділянках де ведуться дорожні роботи. Коли ми їхали, як раз робили трасу від Бобруйська до Мінська, а це 150 км дороги, що приносило незручність в швидкісному режимі.

Камери спостереження швидкісного режиму більш щільно з’являються за 150 км від Мінська, так що стежте за швидкісним режимом. Співробітників ДАІ вночі не бачили взагалі, ну в загальному і зрозуміло чому. Так як на з них всю роботу виконують камери стеження.

До Мінська в’їхали о 3 годині ночі і по МКАД (Мінська кільцева автомобільна дорога) поїхали до місця призначення. На МКАД дозволена швидкість руху 90 км / год.

Мінськ чисте місто з широкими дорогами та великими будинками. Шкода, що з парковками не дуже в центрі, так як парковок особливо не було видно, а на центральних вулицях здебільшого стоять знаки вказують на заборону зупинок. Тобто здебільшого просто не ходиш пішки спочатку, а їздиш, поки не знайдеш місце де можна залишити автомобіль і піти пішки. Парковки знаходяться десь за 2-3 квартали від центру або також можна ставити у дворах, але є нюанси … Не можна ставити автомобіль на зелену зону, і заїжджати одним колесом на бордюр і так залишати автомобіль. Його просто можуть евакуювати, поки ви прогулюється по центру города.Есть звичайно стоять машини не далеко від центру, але часто автовласники залишають свій автомобіль на свій страх і ризик. З паркуванням в центрі міста прояснили.

Сам місто особливо враження не справив, как не странно. Постійно присутнє відчуття дискомфорту, навіть складно пояснити чому. Чи то через те що купа камер стоїть всюди, чи то ще щось на це впливало наприклад погода, так як вона була похмурою але це почуття не покидало до самого кордону по дорозі додому.

Людей на вулицях дуже мало, як і машин в порівнянні з Києвом. Начебто і Мінськ не маленьке місто з кількістю жителів в 1901,0 тисяч осіб на початок року 2013 року. Але де всі ці люди не зрозуміло. У центрі прогулюючись по місту вирішили зайти на ярмарок. Там побачили реальні 90-е, все стоять в черзі за подушками, причому чергу ця не маленька і беруть від 2 до 6-7 подушок. Навіщо так багато не ясно, але мабуть дуже треба. Потім весь день по місту було видно ці люди з подушками в руках їдуть додому з хорошою покупкою.

У місті про досить великій кількості будівництв на околиці і яке де в центрі.

За харчуванню, то закладів не так вже й багато, мабуть пов’язано з жорсткістю сан-епідем станцією. Але є багато піцерій, подекуди ресторани, ми в них не ходили. Зате багато казино, навіщо, хто в них грає не ясно. У магазинах є багато чого. Продукти смачні і якісні, чого не віднімати так це якості. Ціни плюс, мінус такі ж як і у нас, тільки в їх валюті: білоруських рублях. Дуже смачне морозиво! Шоколад так собі, наш «Рошен» набагато смачніше))), і продається в повну силу в їх магазинах. Ось що здивувало, так це те, що в магазинах, крім великих супермаркетів, а на Мінськ ех два кажись, одноразові кульочки, які у нас лунають, бери не хочу, стоять 1500 білоруських рублів, що переводячи на нашу валюту приблизно 1,5 гривні .

Торговий центр “Замок”, який ми відвідали за покупками
Мінськ Торговий центр Замок

Паливо у них гарне і дешевше нашого в два рази, заправлявся в основному на заправках «Белнефтехим».

заправка Белнефтехим

На заправках приймають валюти: російський рубль, білоруський рубль, долар і євро, але тільки для розрахунку за паливо, а товари все продають за національну валюту білоруські рублі. Заправок не так то вже й багато як в місті так і по трасі. Так що бачите заправку надумайте: «А заправляючись на наступній», так як наступна може бути тільки через 100 км, а може і далі або ближче))).

Ось так пройшли два дні перебування в Мінську і нас чекала дорога назад до Києва. Виїхали раніше, так як вночі їхати не хотілося. На кордоні були в районі 16.00. Перед грацією в Нова Рудня ми побачили прикордонний сторожовий пост:
Прикордонна застава Білорусії

За ним слідувала вже межа і стандартна схема переходу білоруської та української кордону. Переїзд Білоруської кордону додому зайняв 30 хвилин, причому теж в червоному коридорі, потім 10 км прикордонній дороги виднівся нас КПП в Віступовічх. Під’їхавши до нашого кордону, відразу відчувалася свобода у всемв. Якщо білоруські прикордонники підтягнуті, строгі, чітко виконують свої правила то у нас все як у нас))). Вийшли з роумега і переключилися на стандартний тариф наших операторів.

Переїхавши кордон до будинку залишалося 200 км, але вони довгими для нас вже не здавалися, так як ми були вже вдома;).

Залиште відповідь

Ви можете використовувати ці теги та атрибути HTML: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>