Львів — місто, в яке завжди хочеться повернутися. Добре, якщо є можливість присвятити місту львів відпустку завдовжки в один-два тижні, але не засмучуйтесь, якщо у вас на довгоочікувану поїздку не так багато часу. У це місто варто їхати навіть у вихідні, і не лише заради його старовинних вуличок, видатної архітектури, соборів, різних музеїв та тематичних кафе.

Поблизу Львова є багато чудових місць, де можна добре відпочити, дізнатися про щось нове та відволіктися від міської метушні: таємничі замки, приголомшливі скелі, печери, де жили первісні люди, мальовничі водоспади, озера з прозорою водою та навіть несподівані, екзотичні локації. У всі ці місця можна потрапити автомобілем чи громадським транспортом та наповнити один із відведених днів приємними, незвичайними емоціями та незабутніми враженнями.

Олеський замок

Відновлений з попелу та руїн Олеський замок сьогодні залишається найстарішим із замків Львівської області, що збереглися. З XIV століття він стоїть на високому пагорбі і є свідком і учасником багатьох подій, які надовго увійшли в історію. Саме тут 1629 року народився один із найбільших польських правителів — Ян III Собеський. Вважається, що саме після його народження замок почали переслідувати нещастя: землетруси, пожежі, захоплення, шукачі скарбів, які в спразі наживи трощили все, до чого не дісталися природа та історія.

Після руйнівного землетрусу 1838 року замок стояв остаточно занедбаним понад сто років і лише у 1965 році почалося його відновлення.

Сьогодні музей-заповідник налічує близько 1500 унікальних експонатів. В 11 залах розміщені унікальні твори живопису, предмети побуту, прикладного мистецтва, гобелени, оригінальні меблі. Музей може похвалитися найбільшою в Україні збіркою дерев’яної скульптури XIV – XIX століть. У цілому нині це величезне зібрання унікальних творів мистецтва XIII – XIX століть.

Поруч із замком з 1739 року знаходиться монастир Капуцинів, виконаний у стилі бароко. До речі, один із капуцинів вважається винахідником відомого всім кавового напою – капучіно. Має замок та своїх привидів. Адже за шість століть тут сталося багато пригод, життєвих історій та інтриг.

Як дістатися. Відстань за маршрутом Львів – Олеско — 74 км, приблизний час у дорозі ~ 1 година 24 хв

Добромильська фортеця

Замок Гербуртів чи Добромильський замок є найвищим над рівнем моря замком Львівщини. А ще, цей замок можна вважати одним із найприхованіших, адже поки ви не почнете підніматися безпосередньо на замкову гору, то не зможете його розглянути. Замок давно вже перетворився на руїни, проте навіть у такому вигляді він не втрачає привабливості.

Перші відомості про замок датуються 1450 роком. Спочатку він був дерев’яним, збудував його тодішній власник навколишніх земель Микола Гербурт. А вже 1497 року під час нападу замок спалили татари. Понад півстоліття, а саме у 1566 році, на цьому ж місці Ян Гербурт зводить новий кам’яний замок. Товщина стін подекуди сягала 4 метрів. Дослідники вважають, що у замку ніколи не жили і він виконував захисну роль, фактично був фортецею.

До 19 століття замок потроху розбирали на будматеріали — то ченці, які зводилися неподалік, то місцеві жителі. З того часу практично без змін він дійшов до наших днів і точно вписався в навколишній краєвид, залучаючи до себе туристів-екстремалів та невиправних романтиків.

Як дістатися. Автобус (їхати приблизно 2 години) або електричка довезуть зі Львова до Хирова (або Добромиля), далі пішки або попутним транспортом до Тернави.

Стільське городище або Поселення білих хорватів

Наприкінці I тисячоліття нової ери на просторах Наддністров’я існувала країна слов’ян, відома як Велика чи Біла Хорватія. Про неї повідомляв імператор Візантії Костянтин Багрянородний у X столітті у своїй книзі «Про управління імперією». Згадуються також хорвати і в «Повісті минулих літ».

У селі Стільсько-Миколаївського району львівським археологом Орестом Корчинським було виявлено унікальну пам’ятку археології — Стільське городище, столиця Білої Хорватії. Під час археологічних розкопок знайдено залишки житлових, ремісничих будівель, предмети побуту, господарський інвентар, елементи зброї, зброю вершника та верхового коня, жіночі прикраси. Частина знахідок відкрита для огляду та зберігається у місцевому етнографічному музеї.

Стільське городище вражає незвичайним виглядом та містикою – туристів приваблюють таємничі скелі, печери, підземні лабіринти та навіть жертовники. Площа городища становить 15 гектарів, а оборонні мури тягнуться на 10 кілометрів. Говорять, що під усім цим існує ще й підземне місто.

У сусідньому до Стольського села Діброва збереглося стародавнє святилище та чимало печер, які сучасні жителі використовують як льохи, а також залишки стародавньої греблі та шлюзів. Святилище розташоване на камені в народі називається Дірявець, коли він використовувався як місце для незатухающего жертовного вогню.

Як дістатися. Стільське городище розташоване на околицях сіл Стольського та Діброва. Доїхати до заповідника можна дорогою, яка веде до Миколаєва. Не доїжджаючи близько 10 км до міста, буде поворот на село Тростянець, а за ним Стольське.

Грот Приймання

Урочище Прийма розташоване всього за два кілометри від міста Миколаєва Львівської області, але знайти пам’ятник, який загубився серед великого лісу, донедавна було не так уже й просто. Але воно того варте! Кам’яна освіта вражає своєю фантасмагорією — здається, ніби вона збудована з кісток фантастичних істот.

Грот складається з кількох печер, саме тут уперше на Львівщині було знайдено останки неандертальця. Урочище Прийма вважається найдавнішим поселенням мисливських таборів у печерних умовах материкової України, його вік – понад 45 000 років.

Археологічні знахідки свідчать, що це місце служило своєрідним зимовим мисливським табором. Неандертальці використовували печеру для проживання взимку, полювали на диких звірів за допомогою копій із кам’яними наконечниками та харчувалися їх м’ясом. А коли тепліло, переходили до мандрівного способу життя.

Як дістатися. Автобусом із центрального автовокзалу доїхати до Миколаєва. За містом біля цвинтаря є сходи. По них спуститися вниз, обійти стороною кар’єр, і далі в ліс, там скелі, печери та каньйон. Наразі в урочищі протоптано стежки та розставлено покажчики.

Турківський кар’єр

Це чудове місце для відпочинку на вихідні недалеко від Львова.

Мальовничий, із крутими кам’янистими берегами, цей кар’єр ще називають Блакитним озером за надзвичайно гарний колір води. Купатися в кар’єрі заборонено: він глибокий (до 20 м) і небезпечний, однак це не завадить вам добре відпочити на березі і зробити гарні фотографії. Подорож до кар’єру можна продовжити прогулянкою в Турці, де розташовані бойківські дерев’яні церкви та старовинні будиночки.

Як дістатися. Від Львова машиною чи автобусом до м. Турка, відстань близько 140 км.

Дерев’яний храм у Маткові

Дерев’яна церква Собору Пресвятої Богородиці (або святого Дмитра) у селі Матків, збудована у 1838 році, є однією з вершин дерев’яної української архітектури. Цей архітектурний шедевр, який своїми численними уступами нагадує китайську пагоду, більшість фахівців вважає найкращим серед 70 храмів бойківського типу, що збереглися в нашій країні. Храм входить до реєстру пам’яток архітектури національного значення, також включений до списку світової спадщини ЮНЕСКО.

Точна дата побудови першого храму в Маткові невідома, але згадки про нього під назвою церкви Втечі до Єгипту Пресвятої Богородиці існують принаймні з XVIII століття. Однак на початку наступного століття ця церква була вже не в кращому стані, і громада вирішила збудувати на її місці новий храм. Цікаво, що робочою силою на будівництві храму були переважно жінки — чоловіче населення села в ті роки масово було рекрутовано в армію Австро-Угорської імперії. Тому нова церква була ще й своєрідним приношенням Богу для повернення чоловіків та синів додому.

Як дістатися. Автобуси зі Львова до Маткова відправляються з центрального автовокзалу тричі на день. Можна також доїхати до Сколе, а звідти місцевим рейсом до Маткова.

Тустань

Поблизу села Урич Сколівського району, на лівому схилі долини потоку Уричанка у лісі височіють величні стрімкі скелі заввишки до 50 м. Дивовижної форми, утворені десятки мільйонів років тому, сьогодні вони виглядають залишками гри давніх казкових велетнів. На самих скелях збереглися петрогліфи – висічені в камені малюнки, що зображують сонце, тварин, людей та інші символи.

Урицькі скелі — не лише видатна природна, це й археологічна пам’ятка. Тут знайдено залишки стін та будівельних конструкцій, які є залишками давньоруської фортеці Тустань (XI — XIII ст.). Захисники цієї фортеці протягом тривалого часу чинили опір татаро-монгольським завойовникам. У скелях вирубані гроти, підземні ходи, колодязі. Дерев’яна частина оборонної споруди не збереглася, але те, що залишилося і грандіозні панорами з висоти урицьких скель стоять того, щоб забратися на саму вершину фортеці довгими дерев’яними сходами.

Дізнатися більше про історію та занепад фортеці вам допоможуть у Музеї історії Тустані в Уричі.

Як дістатися. Можна доїхати маршруткою зі Львова: від залізничного вокзалу вона проходить через Трускавець, Борислав та приїжджає до селища Східниця. Від Східниці до села Урич – 7 км. Або ж їхати трасою Київ-Чоп і повернути на Урич за селом Верхнє Синьовидне. Дістатися фортеці допоможуть покажчики.

Водоспад Сопот

Висота водоспаду – вісім метрів, а глибина його чаші досягає півметра. Вода не падає вниз, а стікає скелястим крутим схилом, впадаючи до Сопотянки, притоки Стрия. Навколо водоспаду росте мальовничий карпатський ліс, його ще не знищила людина. Як стверджує легенда, водоспад завдячує назві українського слова «шепіт», який нагадує характерний звук дзюрчання води, що вирує в уступах скель і порогів.

Як дістатися. Зі Львова до села Сопот 120 кілометрів, машиною туди можна доїхати за 2 години. Дорогою на вас чекають гірські пейзажі та річка Стрий, яка стане вашим супутником. Знайти водоспад легко – наприкінці села є дорога праворуч, що веде до лісу. За 500 м від останньої садиби ви почуєте гуркіт води. Стежка ліворуч від дороги приведе вниз до водоспаду.

Розгірче

Розгірче — старовинне село, розташоване за 90 км від Львова, на березі річки Стрий і оточене кількома ставками. У села є печерний монастир, перші згадки про які датуються XV століттям. Ця культова споруда використовувалася ще за язичницьких часів, пізніше стала духовною обителью і місцем паломництва. Згідно з легендами, тут жили ченці з самого Києво-Печерського монастиря. Комплекс складається з трьох печер, розташованих на двох рівнях, з входами, видовбаними вікнами та сходами. Відомо, що в ньому жили ченці, які дали обітницю мовчання, які заробляли на життя тим, що продавали мед із власної пасіки.

Як дістатися. Зі Львова до Стрия можна дістатися електричкою, або автобусом. Зі Стрия до Розгірчого курсують рейсові автобуси. Власним автомобілем: до Стрия трасою Київ-Чоп. Далі повернути у напрямку Івано-Франківська. У селі Миртюки, за мостом через річку. Стрий, повернути праворуч. Відстань від Львова – 92 км.

Поморяни

Поморяни – селище Золочівського району Львівської області. Сюди варто їхати саме шанувальникам історії, старовинної архітектури та загадкових легенд. Тут стоїть частково зруйнований Поморянський замок – унікальна пам’ятка оборонної архітектури XVI-XVII ст. Будівля замку була побудована у вигляді прямокутної двоповерхової споруди з кутовими вежами та внутрішнім двором. Завдяки ровам з водою, що оточували стіни з трьох боків, фортеця не раз тримала затяжні облоги турків та татар.

У деяких історичних джерелах замок згадується як улюблене місце відпочинку короля Речі Посполитої Яна III Собеського. Навколо замку — залишки чудового парку, а неподалік в центрі селища — руїни неоготичної ратуші (XIX ст.) і костел Пресвятої Трійці (1748) з інтер’єрами, що збереглися.

Як дістатися. Дістатися Поморян можна автобусом зі Львова. Інший варіант — спочатку автобусом чи поїздом до Золочева, далі автобусом до Поморян.

Кам’янецький водоспад

Водоспад на однойменній річці Кам’янка розташований у Сколівському районі Львівської області поблизу села Дубина. Висота водоспаду близько 7 м. Вода в ньому падає з висоти в гірську річку, виблискуючи на сонці різними кольорами. Тут можна як освіжитися під крижаним гірським потоком, так і позасмагати, розмістившись на одному з багатьох великих каменів. До того ж на тлі водоспаду виходять дуже вдалі фото.

Поблизу водоспаду знаходиться озеро Журавлине або мертве озеро.

Озеро отримало таку назву тому, що воно має дуже холодну воду із вмістом сірководню, і внаслідок цього у ньому немає риби. Ще однією особливістю озера є так званий «плавучий острів» — скупчення та переплетення коренів дерев та засохлих рослин. Це диво природи переміщається озером, про що стверджують очевидці, які побували на березі озера кілька разів у різні часи.

Як дістатися. Якщо ви їдете зі Львова автобусом, то необхідно зійти на зупинці у с. Дубина. Навпроти зупинки є хрест і каплиця, які мають вказівний знак до водоспаду. Або електропоїздом дістатися Сколе, а далі доведеться пройти кілька кілометрів пішки. Якщо ви подорожуєте автомобілем, то все ще простіше: повертаєте із траси Київ-Чоп навпроти зупинки у с. Дубина, далі через залізничний переїзд і пряма дорога до водоспаду Кам’янка.

Яворівський національний природний парк

Найближчий до Львова природний парк, куди можна поїхати у вихідні — популярне місце відпочинку. Тут прокладено шість екологічних туристичних маршрутів, а також обладнано чотири зони відпочинку, де можна знайти місця для пікніків, дитячі майданчики, обладнання для водяного дозвілля. Також у парку є водоймища з пляжами та місцями, де дозволяється рибалити. На території парку є музеї, проводяться майстер-класи. На пасіці в туристичному комплексі «Будинок Розточчя» можна не лише скуштувати продукти бджільництва, а й скуштувати цілющий «сон на бджолах».

Але все ж таки, головна цінність заповідника в його рослинній і тваринній різноманітності, що розкинулася на території понад 7000 гектарів. А ще тут багато джерел та карстових озер. Під час прогулянки національним парком можна зустріти єдиний галицький «гейзер» Парашка.

Як дістатися. До смт. Івано-Франкове можна дістатися автобусом зі Львова. Залізницею можна доїхати до станцій Жовква та Глинськ (електричка Львів-Рава Руська). На авто близько 30 км на захід трасою М10 в Івано-Франківську, а далі – залежно від того, куди саме до паркового комплексу ви збираєтесь.

Ведмежий притулок «Домажир»

У Яворівському районі, поблизу села Домажир, за 20 км від Львова, знаходиться ведмежий реабілітаційний центр, метою якого є допомога та порятунок ведмедів із пересувних зоопарків, цирків, готелів та ресторанів.

Площа притулку 20 га, тож умови для утримання тварин тут максимально наближені до природних. Кожен ведмідь має свій особистий вольєр площею щонайменше 1 тис. квадратних метрів. Наразі у притулку знаходиться 6 ведмедів.

Між вольєрами збудовано спеціальні туристичні доріжки, тому всі бажаючі можуть спостерігати, як живуть бурі ведмеді у живій природі. Для охорони та надійного утримання звірів по периметру огородження встановлена ​​система електричного захисту.

Ведмежий притулок Домажир — це не тільки місце, де живуть врятовані ведмеді, а й великий освітньо-рекреаційний простір, де можна взяти участь у цікавих освітньо-розважальних заходах для дітей та дорослих, смачно поїсти у кафе, приємно та корисно провести час із друзями та родиною.

Як дістатися. Щоб потрапити до Домажиру, потрібно доїхати зі Львова до Ямельні (Яворівський напрямок), після чого повернути за вказівником праворуч. Добиратися зручніше власним авто, інакше доведеться йти від траси пішки понад 2 км.

Бажаєте екзотики? Домовляйтесь про екскурсію на бананову чи равликову ферми! 

Бананова ферма

Так, у селі Липники Пустомитівського району за 10 км від Львова працює перша бананова ферма, де окрім бананів вирощують ще з три десятки видів екзотичних рослин — кавові дерева, лимони, лайми, кумкват, гранати. Власник ферми почав займатися рідкісними рослинами близько 3 років тому. На фермі вирощують понад десяток саджанців бананів на місяць. Тропічні рослини нарозхват у дизайнерів, які використовують їх для прикраси приміщень. Там можна придбати й собі бананове дерево. Також на фермі організовують екскурсії переважно для школярів, які приїжджають групами. Проводять там і так звані нічні екскурсії, але все вимагає попереднього запису.

«Західний рівлик»

А у селі Солонка розмістилася друга незвична для України ферма — равликова.

Равликів використовують у косметології, з них готують вишукані делікатеси в кращих ресторанах світу, а їхня ікра цінується в десятки разів дорожче за чорну ікру. Чи хотіли б спробувати популярний делікатес із фаршированих равликів? Вирушайте до гастротур на равликову ферму!

Дегустація равликів під різними соусами та за особливими рецептами від знавців своєї справи – це справді непоганий спосіб провести свій день не так, як завжди. Власники равликового підприємства покажуть вам відкриті плантації равликів (а це 1,5 га угідь), де пасуться та гріються на сонечку равлики, проведуть приміщеннями, де вирощується равликовий «молодняк», і де самки відкладають своє потомство. Ви почуєте цікаві історії про розведення равликів, про міжнародний досвід у цій сфері та особливості українського виробництва. Побачите на власні очі, як це працює і переконайтеся, що європейський делікатес вміють в Україні вирощувати і готувати не гірше, ніж десь у світі.

Як дістатися. Краще замовити тури на ферми у місцевих туристичних агенціях. До їх складу увійдуть інші екскурсії, а значить і цікавостей за один день ви побачите набагато більше.