Кулінарні традиції Бермудських островів ґрунтуються на європейській та американській національній кухні. До приходу європейців тут зовсім не простежується стародавнє коріння. Це з безлюдністю древніх Бермуд. Майже всі страви прийшли на місцеву кухню з країн Старого світу. Лише деякі засоби обробки морепродуктів були запозичені у народів островів карибського регіону.

Місцеві морські страви включають юшку з морського окуня або луціана, приправлену традиційним чорним ромом, а також юшку з м’яса акули з перцем. Місцеві жителі часто готують смажену тріску із соусом із перцю та хересу та пироги з тріскою. Пиріг готується з солоного товченого пюре тріски з додаванням вареної картоплі, свіжого чебрецю і петрушки. Потім він перетворюється на котлету і обсмажується на сковороді. Дуже популярний так званий “недільний сніданок”. Він є величезним деком із смаженою тріскою, яйцями, картоплею, авокадо і бананами під цибульно-томатним соусом. Знамениті та бермудські омари. Однак ця страва є сезонною. У меню його можна зустріти лише з вересня до середини квітня.

Перші страви

Національною стравою островів також вважається рибна юшка. Її готують не лише для домашньої трапези, а й подають у готелях та ресторанах. Основними інгредієнтами страви є рибний бульйон, риба, овочі та жир з бекону, присмаченого спеціями. Тут його подають із чорним ромом та перцем хересу. Фірмовою стравою деяких ресторанів у вихідні є бранч з тріски. Він являє собою велику порцію тріски, відвареної та приготовленої на пару із сіллю. Її подають з відвареною картоплею, цибулею, нарізаними бананами, яйцем, звареним круто, томатним соусом або з скибочками авокадо.

Бермудський рибний суп (рибний чаудер)

Бермудський рибний суп — це суп, який вважається національною стравою Бермудських островів. Його основними інгредієнтами є риба, помідори та цибуля, приправлені чорним ромом та гострим соусом. Вважається, що рецепт був створений у 17 столітті англійськими колоністами на Бермудах.

Найнезвичайнішим аспектом бермудського рибного чаудера є використання в ньому дуже особливого місцевого інгредієнта – соусу з перцю хересу Аутербрідж.

Бермудський цибульний суп

Зазвичай під «бермудським цибулевим супом» мають на увазі класичний французький цибулевий суп, який популярний на Бермудських островах, часто з додаванням місцевого чорного рому або перцевого соусу (Sherry Peppers Sauce) для особливого аромату.

Це густий, наваристий суп на основі карамелізованої цибулі та яловичого бульйону, який подається з грінками та розплавленим сиром.

Рагу з молюсків (Conch Stew)

Зараз молюск є видом, що знаходиться під охороною на Бермудських островах, але в минулому місцеві жителі жили саме тушкованим молюском. Магію досі створюють, хоча й з імпортного молюска. Його готують із суміші молюска, білого вина, помідорів, селери, моркви, жирних вершків, чорного рому, соусу з хересного перцю та суміші приправ. Деякі замінюють молюск креветками або молюсками.

Основні страви

У салати додають різні поєднання риби, ракоподібних, водоростей, овочів. Присмачують усе це всілякими соусами. Місцевим делікатесом вважається “гвінея-чик”. Це сонячний омар, запечений за особливим традиційним рецептом. На окрему увагу заслуговують тушковані в овочах і соусі раковини всіх видів молюсків. Смак цієї страви для іноземців не звичний, але спробувати безперечно варто.

Клімат Бермудських островів дозволяє вирощувати майже всі види овочів. Виробники поставляють на місцеві столи капусту, селеру, огірки, квасолю, зелений горошок, моркву, пастернак, редис та ріпу. Як гарнір до рибних страв подають всілякі овочі, рис із соусами, специфічна бермудська цибуля. Нерідко можна побачити в меню “хоупін-джон” (Hoppin’ John). Це суміш із відвареного чорного гороху та рису. Популярним гарніром, характерним не лише для Бермудських островів, а й для всіх країн регіону, є смажені банани “Тостонес”. З хліба місцеві жителі віддають перевагу коржам із зернового борошна з горохом та рисом. А пиріг із маніоки для бермудців має особливе значення. Саме йому приписують порятунок перших поселенців від голодної смерті.

Бермудський омар

Цей класичний рецепт – ще один улюблений спосіб їсти омарів на Бермудських островах. Зайняте з французької страви, м’ясо омара готують у вершковому соусі, схожому на голландський, а потім заправляють назад у панцир, часто подають із запеченою сирною скоринкою. Щоб насолодитися вражаючим термідором з омарів, завітайте до Coconut Rock на вулиці Рід у Гамільтоні. Вони пропонують чудову пропозицію, якщо ваш омар менший за середній, вони компенсують вашу страву, додавши до вашої тарілки п’ять тигрових креветок.

Котлети з тріски (Codfish Cakes)

Популярна страва Бермудських островів, котлети з тріски, складаються з солоної тріски, поєднаної з картоплею, чебрецем, цибулею та іноді беконом, а потім смажені на сковороді. Ці смачні котлети подаються з майонезом або гострим соусом.

«Недільний сніданок» (Bermuda Sunday Breakfast)

Для бермудців неділі та свята починаються зі сніданку з тріски, традиційної страви на Бермудах.

Тарілка з тріски складається з солоної тріски, яку подають з цибулею у вершковому маслі або з соусом з тушкованих помідорів, а також з вареної картоплі, банана, звареного круто яйця та скибочок авокадо. Як і будь-яка цінна страва, рецепти різняться залежно від родини.

Солона тріска потрапила на Бермуди в рамках процвітаючої атлантичної морської торгівлі. Наприкінці 17-го та 18-го століть бермудці оселилися на островах Гранд-Терк та Солт-Кей на островах Теркс і Кайкос, які на той час були частиною Бермудських островів, використовуючи рабів для збору солі, важливого консерванту в епоху до появи охолодження.

Бермудський рибний салат Chefcella

Бермудський рибний салат зазвичай складається зі свіжої, листкової білої риби, такої як ваху або луціан, у поєднанні з вершковим майонезом, селерою та солодкою цибулею. Його часто подають як «бермудський рибний сендвіч» на хлібі з родзинками або в салаті із зеленню, беконом та авокадо.

Бермудський пиріг з мідіями (Bermuda Mussel Pie)

Одна з найулюбленіших і найтрадиційніших страв – це пиріг з мідіями Бермудських островів. На будь-якому великому зібранні, такому як вечеря «після регати», яку влаштовує човновий клуб, ви обов’язково зустрінете цю соковиту страву.

Біфштекс з ваху

Ваху (wahoo) — это популярная на Бермудских островах промысловая рыба, которую ценят за вкусное белое мясо. В местной кухне ваху часто используют в высококлассных блюдах

«Гвінея-чик» (Guinea chick)

На Бермудських островах — це місцевий делікатес, який являє собою невеликого сонячного омара (або вид плямистого лангуста), запеченого за особливим традиційним рецептом

З вересня по березень, коли на Бермудах триває сезон лангустів, обов’язково спробуйте цей популярний острівний делікатес.

На відміну від омарів штату Мен, лангусти, також відомі як скельні лангусти, не мають клешень. Їхній хвіст містить більшу частину м’яса, що позбавляє від більшої частини роботи з розколювання, копання та збирання.

Хоча гурмани сперечаються про переваги лангустів штату Мен порівняно з лангустами, більшість погоджується, що лангусти, популярна страва на Бермудах, мають скоріше ніж солодкий смак.

Щоб підсилити смак лангустів, деякі кухарі подають лангустів з соусом, складнішим за розтоплене масло, додаючи панірувальні сухарі, рибний бульйон та інші інгредієнти.

Чаудер із брокколі, кукурудзи та бекону (Broccoli Chowder)

Чаудер із брокколі, кукурудзи та бекону — це густий, вершковий американський суп, який ідеально підходить для ситного обіду. Він поєднує копчений смак бекону, солодкість кукурудзи та свіжість брокколі.

Акулячий хеш (Shark Hash)

Акулячий гашиш зараз важко знайти, але запитайте будь-кого зі старших місцевих жителів, і їхнє обличчя засяє від захоплення. Його готують, обсмажуючи акулячу печінку з перцем херес. Олія з акулячої печінки потім використовується для приготування акулячого м’яса, надаючи йому всього смаку. Якщо ви любите морепродукти, вам це сподобається!

Хоупін-джон (Hoppin’ John)

Страва «Хоппін Джон» – суміш чорноокого горошку, свинячих рульок та рису, часто змішана з листовою капустою, ймовірно, потрапила на Бермудські острови з півдня Сполучених Штатів.

Хоча історії про походження цієї страви різняться, усі вони пов’язують її з традицією вживання «Хоппін Джон» на Новий рік, щоб забезпечити процвітання та мир.

Власники плантацій у Низьких штатах Південної Кароліни вирощували рис і чорноокий горох – культури, які вміло вирощували рабів із Західної Африки.

Історики кулінарії наводять три можливі варіанти назви. Страва може бути названа на честь інваліда на прізвисько «Стрибаючий Джон», який продавав рис і горох на вулицях Чарльстона. Інша версія вказує на те, що назва походить від щасливих, схвильованих дітей-рабів, які стрибали в очікуванні страви.

Запіканка з лапами

Традиційна пікантна страва із зеленої папаї (лапи), яловичого фаршу, цибулі, помідорів та сиру, зазвичай посипана панірувальними сухарями та запечена при температурі 175°C протягом 30-40 хвилин. Ця страва, що походить з Монтеспан Лодж, часто містить вершковий соус бешамель, що пропонує унікальне поєднання пікантного м’яса та ніжної папаї.

Тостонес

Тостони – це зелені банани-плантани, які очищають від шкірки, нарізають скибочками та смажать двічі. Сама назва «тостони» походить від іспанського слова «tostón», що означає «великий тост» або «велика смажена картопля».

Це процес смаження нарізаних бананів, доки вони не стануть хрусткими та золотисто-коричневими. І раптом ви не можете з’їсти лише один. Ми відчуваємо те саме щодо тостонів-реленос – чи можете ви з’їсти лише один?! Б’юся об заклад, що ні.

Пиріг з маніоки

Пиріг з маніоки — це щільний, вологий десерт, що за текстурою нагадує пудинг. Його готують із тертої маніоки, кокосового молока, згущеного молока та цукру, часто вкриваючи карамелізованим топінгом. Це популярний десерт, який має м’яку та “жувальну” консистенцію.

Рибний сендвіч (Fish Sandwich)

На всьому острові точаться дебати про те, хто готує найкращий рибний сендвіч. Щорічно проводяться змагання між ресторанами та шеф-кухарями, щоб визначити, хто готує найкращий. Але одне можна сказати точно – хороший рибний сендвіч містить більше риби, ніж будь-що інше.

Десерти

На десерт зазвичай подають желе з винограду, солодкий картопляний пудинг та джем з мушмули. На столі завжди є всілякі фрукти, зокрема місцеві цитрусові. Бермудці використовують достаток місцевих фруктів у фруктових салатах. Вони змішують полуницю, грейпфрут, кавун, папайю, мушмулу, суринамську вишню, маніоку. Банани універсальні у місцевій кухні. Їх використовують для приготування бананової крихти, десертів із полуниці та вишні, подають у вигляді смажених оладок. Десерти з бананами також запікають у ромі та коричневому цукрі. На десерт нерідко готують рулет желейний або бісквіт. Він просочується хересом і подається з персиками, полуницею, бананами, заварним кремом, подрібненими горіхами та збитими вершками.

Картопляний пудинг

Бермудський пудинг із солодкої картоплі – це щільний, пряний та вологий традиційний десерт, тісно пов’язаний із Днем Гая Фокса (5 листопада). Історично для нього використовується місцева солодка картопля з білою шкіркою та фіолетовою м’якоттю, змішана з патокою, спеціями, маслом, а іноді й цедрою цитрусових або бананами для створення насиченої текстури.

Желе з винограду

Виноградне желе з Бермудської затоки – це традиційне місцеве варення, виготовлене з маленьких червоно-фіолетових плодів рослини приморського винограду (Coccoloba uvifera), що росте вздовж прибережних пляжів Бермудських островів. Воно відоме своїм унікальним солодко-кислим смаком, який часто готують шляхом кип’ятіння зібраних вручну фруктів з цукром та лимонним соком, створюючи домашнє варення в морській атмосфері.

Джем із мушмули

Чудово підходить для начинки тортів та пирогів, а також для намазування на підсмажений хліб. Варення з мушмули має незвичайний смак, який можна зберігати в коморі та насолоджуватися ним цілий рік. Щоб воно було найкращим, радимо використовувати дуже свіжі та стиглі плоди з цілою та гладкою шкіркою.

Національним напоєм Бермуд вважається ром Golsing Bermuda Black Seal. На його основі готуються багато коктейлів. Тут можна скуштувати коктейлі з рому з імбирним пивом, а також “свізл” (swizzle). Він є сумішшю рому з лимонним соком, гіркою настоянкою і цукром. У всіх магазинах островів продаються різноманітні сорти імпортного пива та міцних алкогольних напоїв.

Ресторан та бари можна знайти по всьому острові. Найбільша кількість – у Гамільтоні та Сент-Джорджесі. При більшості хороших готелів є ресторани зі смачною кухнею. Наприклад, кафе Lido у Elbow Beach Hotel або Fairmont Waterlot Inn у Саутгемптоні. Варто враховувати той факт, що чим ресторан ближчий до місця прибуття круїзних лайнерів, тим він дорожчий. Це пов’язано з тим, що час зупинки лайнерів, як правило, невеликий, і туристи не мають часу на пошуки більш бюджетних місць для обіду.

Чорний ромовий пиріг (Black Rum Cake)

Усі люблять частування, і приблизно з 1650 по 1970 рік моряки Британського Королівського флоту з нетерпінням чекали своєї щоденної порції – 2,4 унції рому. Скарбник зазвичай видавав лікер опівдні.

Після підняття тосту за короля екіпаж пив, часто вмочуючи своє тверде печиво в лікер, щоб пом’якшити та підсолодити його. Легенда свідчить, що чорний ромовий пиріг виник саме з цієї традиції.

Чорний ромовий пиріг Бермудських островів, приготований у формі Bundt, містить ром у тісті та глазурі. Багато остров’ян використовують ром Goslings Bermuda Black Seal, виготовлений за 150-річним рецептом, купажований, витриманий у бочках та розлитий по пляшках на Бермудських островах.

Чорний ромовий пиріг Бермудських островів продається в деяких продуктових магазинах. Компанія Bermuda Rum Cake Company, що знаходиться на Королівській військово-морській верфі, продає традиційні, шоколадні та свіжі версії цього чудового десерту, що містять шматочки вишні, абрикосів та ананасів.

Національні напої:

Місцевий ром темний ром Goslings Black Seal – це темний ром, виготовлений на Бермудських островах.

Темний ром Goslings Black Seal, невід’ємна частина бермудської культури, пропонує насичений, складний смаковий профіль з нотками іриски, ванілі та карамелі. Цікаво, що цей культовий ром спочатку не призначався для продажу; його створили в 1806 році, коли Джеймс Гослінг, який мав вирушити до Америки, опинився на Бермудах після закінчення терміну дії його чартеру, що призвело до випадкового народження цього улюбленого напою.

Bermuda Rum Swizzle

Bermuda Rum Swizzle — це національний коктейль Бермудських островів, що базується на ромі, фруктових соках та бітері. Його називають «легендарним» та популярним серед туристів і місцевих жителів. Він вирізняється використанням суміші чорного та золотого рому ананасового й апельсинового соків, гренадину та бітера.

Іноді його називають національним напоєм Бермудських островів, ромовий свізл датується серединою 1700-х років, коли напій складався з розведеного рому.

Бармени готували цей напій з рому Goslings Black Seal, рому Barbados (пізніше заміненого на Goslings Gold Rum), соку апельсина, ананаса та лайма, а також фалернуму, сиропоподібного лікеру, та біттеру.

Спочатку для змішування інгредієнтів використовувалася паличка з невеликими гілочками, зрізаними з того, що згодом стало називатися деревом для свізлу, Quaraibea turbinate. Після обертання палички зовнішня сторона замороженого келиха ставала морозною.

Часто подається у глечиках для компаній, а його батьківщиною вважається бар Swizzle Inn на Бермудах.

Коктейль із рому з імбирним пивом

Класичний коктейль із ромом та імбирним пивом — це «Dark ‘n’ Stormy» (Темний і буремний). Він складається з темного рому, імбирного пива та лайма. Освіжаючий, пряний напій готується за лічені хвилини: наповніть келих льодом, додайте 50-60 мл темного рому, 100-120 мл імбирного пива та часточку лайма.

За продуктами на Бермудських островах краще вирушати у звичайні чи фірмові магазини.

Відмінний вибір солодощів та алкоголю з Європи та США є у дьюті-фрі. Якщо ви вирішили привезти додому фрукти, враховуйте тривалість перельоту. Такий подарунок є швидкопсувним і не зручний для транспортування. Зате на Бермудських островах можна купити смачний джем із мушмули. Тим більше, що він рідко зустрічається десь ще. Як гастрономічний сувенір з Бермудських островів можна привезти ромовий кекс. Його готують на основі знаменитого чорного рому. В якості добавок використовується кокос, банани, імбир та шоколад. Головний виробник таких кексів The Bermuda Rum Cake Company. Якщо вдасться потрапити на саму фабрику, то купуйте кекс у місцевому магазинчику. Найменший кекс коштуватиме приблизно 17 доларів, найбільший – близько 45. Зрозуміло, варто купити національний напій – ром.